Рододендрон карпатський
Рододе́ндрон карпа́тський[2], Ко́чі, східнокарпатський, або миртоли́стий (Rhododéndron myrtifólium Schott & Kotschy) — вічнозелений гарноквітучий чагарничок, поширений у горах Східної Європи і зокрема в Україні вид роду рододендрон (Rhododendron) родини вересових (Ericaceae). Занесено до Червоної книги України.
Рододендрон карпатський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
Родина: | Вересові (Ericaceae) |
Рід: | Рододендрон (Rhododendron) |
Вид: | Рододендрон карпатський (R. myrtifolium) |
Біноміальна назва | |
Rhododendron myrtifolium | |
Синоніми | |
Rhododendron kotschyi Simonk. Rhododendron ferrugineum L. subsp. kotschyi (Simonk.) Hayek |
Народні назви
Найвідоміша народна назва карпатського рододендрона — червона рута, від якої походять назви славної пісні Володимира Івасюка та однойменного фестивалю. Інші назви — бердулян, бердуляк, збурник, кашкара, когітник, омеґа, чорногривник[3]
Ботанічний опис
Рододендрон карпатський — вічнозелений чагарничок висотою 10-40 см. Листки шкірясті, темно-зелені, блискучі, еліптично-яйцеподібні з трохи загорнутими донизу краями, розміром до 2 см, чергові.
Суцвіття парасолькоподібні. Оцвітина яскраво-рожевого, майже пурпурового кольору, 1-2 см. Чашечка невелика, розділена на частки. Стовпчик маточки коротший від зав'язі. Тичинок у квітці 10. Плід — багатонасінна коробочка. Насінина еліптичної форми, плеската, з поздовжніми реберцями, блискуча, помаранчево-коричневого кольору.
Поширення
Рододендрон карпатський трапляється на Балканах (Родопи), у Східних і Південних Карпатах, зокрема в Болгарії, Македонії, Румунії і в Україні. Східно-південно-карпатсько-балканський субендемік. В Україні зростає на північній межі свого поширення. Занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони[4]. В Україні росте на субальпійських та альпійських луках поміж заростями сосни гірської та ялівцю сибірського на висотах 1600–2050 м. Характерний для Ґорґан, Свидовця (лише у масиві Близниці), Чорногори (досить звичайно), Мармароського масиву і Чивчин. Під охороною у КБЗ та КНПП.
Таксономія
Вперше описаний австрійським ботаніком Теодором Кочі (Theodor Kotschy) (1813–1866), та угорцем Лайошем Шімонкаї (Lájos Simonkai).
Життєва форма
Прийнято вважати, що рододендрон карпатський представлений двома екоморфами: типовою сланкою і подушковидною[5] , але за умов розташування місцезростань на гребенях і хребтах у високогір'ї ймовірним є формування екоморфи шпалерного типу, що формується через посилення впливу різноманітних чинників середовища. У природних умовах тривалість онтогенезу становить понад 120 років, а за екстремальних умов скорочується до 40-60 років. [6].
Використання
Серед інших близько 500 видів рододендронів існують декоративні сорти рододендрона карпатського. Використовується на альпійських гірках. Росте помалу, вимагає легкого, дещо кислого ґрунту та максимального освітлення. У народній медицині використовується як лікарська рослина у вигляді чаю з квітів та сиропу. Квіти містять мікроелементи та поліфеноли. Рододендрон карпатський є легендарною рослиною і його масове цвітіння виступає фактором, який приваблює туристів[7].
Галерея
Примітки
- Флора Європи
- Rhododendron myrtifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин.— К.: Наук. думка, 2004. — C. 346
- Рододендрон східнокарпатський/ Червона Книга України
- Кияк В. Г. Зміни життєвих форм видів альпійських фітоценозів Карпат. В кн.: Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат. Київ: Наук. думка, 1993. С. 89-96.
- Волощук М., Прокопів А. Особливості формування життєвої форми Rhododendron myrtifolium Schott et Kotschy // Біологічні Студії / Studia Biologica, 2011. — Том 5/No1. — С. 149–158
- Пік цвітіння рододендрону на Мармаросах і Чорногорі
Література
- Cullen, J. (1980). A Revision of Rhododendron 1: Subgenus Rhododendron sections Rhododendron & Pogonanthum. Notes from the Royal Botanic Garden Edinburgh 39 (1): 111.