Пірникоза мала
Пірни́коза мала́[1], або норе́ць мали́й (Podiceps ruficollis) — водоплавний птах родини пірнико́зових, поширена у Старому Світі. Найдрібніша пірникоза у Палеарктиці.
? Пірникоза мала | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Podiceps ruficollis (Pallas, 1764) | ||||||||||||||||
 Ареал поширення виду Гніздування Зимування Осіле проживання Випадкова поява | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tachybaptus ruficollis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Дрібна пірникоза, розміром помітно менша за чирянку. Маса тіла 120—300 г, довжина тіла від 25 до 29 см, розмах крил 40—45 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верх голови, задня частина шиї, верх тулуба і воло чорно-бурі або чорні; щоки, покривні пера вух, а також шия спереду і по боках каштаново-руді; гола шкіра біля основи дзьоба жовта; боки тулуба чорно-бурі; груди і черево білі, з чорними перами; махові пера бурі; дзьоб чорний, на кінці світлий; ноги сірувато-зелені; райдужна оболонка ока червонувато-коричнева; у позашлюбному вбранні голова зверху, шия ззаду і верх тулуба оливково-бурі; горло біле; шия з боків і спереду, а також воло і боки тулуба світло-бурі; низ тулуба білий; гола шкіра біля основи дзьоба сірувато-оливкова; дзьоб темно-бурий. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але щоки білі, окреслені зверху і знизу чорним.[2]
Голос
Голос — гучна флейтова трель.
Поширення
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Гніздиться на усій території країни, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує в окремих районах півдня та на Закарпатті, на водоймах решти території трапляється взимку лише інколи.
Класифікація
Залежно від розміру та забарвлення поділяють 9 підвидів цієї пірни́кози:[3]
- T. r. ruficollis — Європа, включаючи європейську частину Росії, Північна Африка.
- T. r. iraquensis — Південно-східний Ірак, Південно-західний Іран.
- T. r. capensis — Африка на південь від Сахари, Мадагаскар, Шрі-Ланка, Індостан на сході до М'янми.
- T. r. poggei
- T. r. philippensis
- T. r. cotobato
- T. r. tricolor
- T. r. volcanorum
- T. r. collaris
Спосіб життя
Оселяється на невеликих зарослих озерах і старицях, у дельтах річок. На більшій частині ареалу є осілою за наявності водойм, які взимку не замерзають. Активна переважно вночі. Злітає дуже неохоче, але політ легкий і швидкий.
Живлення
Живиться водяними безхребетними, рідше дрібною рибою та пуголовками.
Див. також
- 8587 Руфіколліс — астероїд, названий на честь цього виду птахів[4].
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- Ogilvie, Malcolm; Chris Rose (2003). Grebes of the World. Bruce Coleman. ISBN 1-872842-03-8.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела
- Blasco-Zumeta, Javier; Heinze, Gerd-Michael. Little grebe. Identification Atlas of Aragon's Birds.
- Information and Illustration on Little Grebe from A Field Guide to Birds of Armenia