Пір-Мардакян
Пір-Мардакян (азерб. Pir Mərdəkan) — ханега-мавзолей XII—XIII ст., розташований в селі Гейляр Шемахинського району Азербайджану, за 17 км на південь від Шамахи. Комплекс ханеги розташований на стародавньому торговому шляху, що з'єднував колись Шамахи з іншими містами Близького і Середнього Сходу[2].
| Пір-Мардакян | |
|---|---|
| 40°25′05″ пн. ш. 48°36′50″ сх. д. | |
| Країна |
 Азербайджан |
| Розташування | Göylərd |
| Тип | мавзолей |
| Статус | Пам'ятка археології національного значення[1] |
  Пір-Мардакян Пір-Мардакян (Азербайджан) | |
 | |
Перші відомості
Вперше про ханеге згадують голландський мандрівник XVII століття Ян Стрейс і німецький мандрівник XVIII століття Адам Олеаріус. В подальшому відомості про пам'ятку зустрічаються в російських вчених XIX століття Іллі Березіна і Бориса Дорна. У радянський час займалися вивченням комплексу азербайджанські вчені А. А. Алескерзаде та Абдул Саламзаде. В 1967 році було видано повідомлення про ханеге Пір-Мардакян[2].
Архітектура
Комплекс ханеги складається з добре збереженої будівлі самого мавзолею, худжри, молитовного залу-мечеті, мінарету, караван-сараю, двору зі стінами, а також допоміжних будівель[2].
Сам мавзолей побудований з добре обтесаного каменю на вапняному розчині. У плані внутрішня частина мавзолею квадратна, яка з допомогою кутових тромп переходить у восьмигранник. Завершує восьмигранник восьмигранна призма, перекрита пірамідальним шатром[3].
Навколо мавзолею існує величезне кладовище з епітафіями вчених-шейхів XII—XIII ст. і більш пізніми[3].
Археологічні дослідження
Археологічні роботи на території мавзолею почали проводиться з 1972 року. У результаті розкопок, що проводилися експедицією Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР до 1973 року, обмірних робіт і аналізу графічних матеріалів було виявлено абрис всіх будівель комплексу[2], була розчищена кріпосна стіна комплексу[4].
В результаті розкопок на території худжри було виявлено два поховання з надгробними плитами з арабським написом. Дослідники встановили, що архівольти стрілчастого отвору ханеги були виконані у вигляді джгута[4].
У приміщеннях, що примикають до мавзолею були виявлені датовані XII—XIII ст. священні книги і рукописи. На території ханеги були також виявлені монети, викарбувані при ширваншаху Фарибурзі III ібн Гершаспі[4].
У 1978 році експедиція Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР і Міністерства культури Азербайджанської РСР очистила кам'яну стелу в головах могили всередині мавзолею. Зберігся арабський напис, зроблений почерком сулюс. В обрамленні напису 12 разів повторюється слово «Аллах», а посередині є текст епітафії:
 |
«В ім'я Аллаха милостивого, милосердного. Це могила шейх аль-імама, найбільшого вченого, благочестивого Таїра Тадж ал-Худа Мадакані ібн Алі, хай вибачить його Аллах[3]. |  |
Біля входу до мавзолею зліва є будівельний напис, у якому згадується ім'я ширваншаха Фаррухзада I сина Минучихра III, який правив до 1203 року. Ім'я шейха і відповідно назва мавзолею дійшло в спотвореному вигляді «Мардакян», а не «Мадакані» (Мадак — назва місцевості за 27 км на південний схід від Хасанабада в Іранському Азербайджані)[3].
Примітки
- Azərbaycan Respublikası ərazisində dövlət mühafizəsinə götürülmüş daşınmaz tarix və mədəniyyət abidələrinin əhəmiyyət dərəcələrinə görə bölgüsünün təsdiq edilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Nazirlər Kabinetinin Qərarı (Розпорядження Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки про історичні та культурні пам'ятки) (азерб.)
- Мамедзаде и др., 1978, с. 79.
- Нейматова, Джидди, 1979, с. 515.
- Мамед-заде, Нуриев, Касумов, 1974, с. 453.
Література
- Мамедзаде К. М., Нуриев А. Б., Гулиев Н. М., Керимов В. Г. О консервации комплекса сооружений ханеги Пир-Мардакян // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — Б.: Элм, 1978. — № 3.
- Мамед-заде К. М., Нуриев А. Б., Касумов Э. М. Раскопки в Геогляре // Археологические открытия 1973 года. — М.: Наука, 1974.
- Нейматова М. С., Джидди Г. А. Новые эпиграфические данные о комплекса Пир-Мардкян // Археологические открытия 1978 года. — М.: Наука, 1979.