Піскошине
Піско́шине (Підскошине) — село в Україні, у Веселівському районі Запорізької області. Населення становить 544 осіб. Орган місцевого самоврядування — Менчикурівська сільська рада.
| село Піскошине | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район/міськрада | Веселівський район |
| Рада | Менчикурівська сільська рада |
| Облікова картка | Піскошине |
| Основні дані | |
| Засноване | 1837 |
| Населення | 544 |
| Площа | 2,63 км² |
| Густота населення | 206,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72214 |
| Телефонний код | +380 06136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°08′17″ пн. ш. 34°47′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
75 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 72215, с.Менчикури, вул. Лесі Українки, буд. 8 |
| Карта | |
  Піскошине | |
 Піскошине | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село Піскошине розташоване на відстані 6 км від села Менчикури. Через село проходить автомобільна дорога Т 0805.
У селі є вулиці[1]: Зарічна, Зелена, Миру, Молодіжна, Степова, Центральна, Шкільна та Яковенка.
Історія
Піскошине — село, утворене на землі рангової дачі капітана І. С. Поскочина, який командував загонами російських суден при визволенні з турецького ярма грецького острова Кефалонія 17 жовтня 1798 року.
Першими мешканцями в 1817 році стали сто сімей державних селян з села Білозерки, до яких після земельної реформи 1861 року прибули козаки з Роменського повіту Полтавської губернії.
Станом на 1886 рік в селі Веселівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 586 осіб, налічувалось 98 дворів, існував молитовний будинок[2].
29 жовтня 1943 року звільнене від нацистської Німеччини.
У 1962—1965 роках належало до Михайлівського району Запорізької області[3], відтак у складі Веселівського району[4][5].
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 544 особи.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,38 % |
| російська | 5,33 % |
| молдовська | 1,29 % |
Релігія
У селі є парафія та храм святого Миколая, що належать до Веселівського благочиння Запорізької єпархії Православної Церкви України.
Економіка
- «Дружба», сільськогосподарське ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа I—II ст.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Відомі люди
- Яковенко Олександр Свиридович (1913—1944) — молодший сержант, танкіст, учасник Другої світової війни, загинув в бою біля Любліна (Польща), посмертно удостоєний звання Герой Радянського Союзу. Одна з вулиць його рідного села названа на його честь.
Примітки
- Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019.