Пісківка (смт)

Залізничний міст через річку Тетерів

Пісківка була заснована на межі 16-17 століть.

Лаврентій Похилевич у 1864 році давав такі відомості про Пісківку: «Жителів обох статей православних 320 та католиків 30. Тут влаштовано крупчастий млин, а також суконна, шкіряна та полотняна фабрики, чавунний і мідний заводи. У особливому звіринці утримуються олені, лосі та інші звіри. Є завод корів швейцарської породи, бо навколо великі та багаті луки».

За два десятиліття той же Лаврентій Похилевич (у 1887 році) писав: «Жителів обох статей православних 580 і римо-католиків до 30…Тут улаштований крупчастий млин і були суконна, шкіряна та полотняна фабрики, чавунний і мідний заводи; зараз залишається лише суконна фабрика та заклад корів покращеної закордонної породи; а у Пісківській Рудні сукновальний млин».

За даними 1900 року, у Пісківці, колишньому власницькому селі, був 121 двір та мешкало 749 жителів. Мешканці займалися хліборобмством, деякі випалювали вугілля. У селі була дерев'яна православна церква Іоана Богослова, збудована у 1896 році та школа грамоти. Церква розташовувалася на розі вулиць Петровського та вулиці до нинішньої з.п. Піски, де тепер височить сучасна церква Іоана Богослова.

Із закладів у селі була винна лавка, а з промисловості залишився лише водяний млин та 2 кузні.

Складовою Пісківки свого часу стало сусіднє село Рудня-Мигальська. Тут 1900 року було 37 дворів та мешкало 222 особи. З підприємств у селі був лише водяний млин.

1902 року повз села Пісківка та Рудня-Пісківська пройшла Києво-Ковельська залізниця. Булов відкрито залізничну станцію Тетерів, збудовано вокзал та водонапірну башту. Залізниця дала поштовх розвитку селища.

1935 року було закрито та знищено церкву.

За даними «Історії міст та сіл УРСР» 1970-х років, «Пісківка — селище міського типу (з 1938), центр селищної Ради, розташоване за 30 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Тетерів. Населення — 7000 чоловік. Селищній Раді підпорядковане с. Рудня-Пісківська. На території селища розташовані склотарний і лісопильний заводи, хлібозавод, лісгоспзаг, лісова дослідно-виробнича станція. За самовіддану працю 15 чоловік нагороджено орденами й медалями СРСР. У Пісківці — дві середні школи, вечірня школа робітничої молоді, 4 клуби, 8 бібліотек, лікарня.»

Українська радянська енциклопедія 1980-х років подавала таку інформацію про селище: «Пісківка-селище міського типу Бородянського району Бородянського району, Київської області УРСР. Розташоване за 5 км від залізничної станції Тетерів. 7,5 тисяч мешканців (1982). У Пісківці-завод скловиробів, деревообробний комбінат, лісотарний цех Бучанського експериментально-тарного заводу, хлібзавод, лісгоспзаг. 2 загальнносвітні школи, лікарня, ФАП, 4 клуби, 5 бібліотек»

В селі розташовані: ДП «Тетерівський лісгосп», ТОВ «Пісківський завод скловиробів», ДП «Тетерівліс», філія ДП «Укрвійськбуд», всього зареєстровано 28 суб'єктів підприємницької діяльності. У 2005 році бюджет Пісківської селищної ради склав 1215,9 тис. гривень, з яких дотація з районного бюджету — 417,8 тис. гривень.

Працюють дві загальноосвітні школи I-III ступенів, Пісківська гуманітарна гімназія та три дитсадочка. В радянські часи були збудовані Пісківський селищний будинок культури, бібліотека, Тетерівська дільнична лікарня та ФАП. Довжина газопроводу села становить 23,5 км. Ємність місцевої АТС — 400 номерів.

В селі діють церкви багатьох конфесій: церква Іоанна Богослова конфесія — УПЦ МП (кількість прихожан 100); церква преподобного Серафима Саровського УПЦ МП (50);Спасо-Преображенський монастир Київської єпархії (50). римо-католицька (15); община Євангельських християн-баптистів (20); Тетерівська Християнська церква Повного Євангелія «Вісник миру» (20); община євангельських християн «Джерело життя» (20).

В селищі існує три навчальні заклади: Пісківська гуманітарна гімназія, Пісківське НВО та Тетерівська ЗОШ I-III ступенів.

• Водонапірна вежа залізничної станції (поч. XX ст.)
• Шуховська гіперболоїдна водогінна вежа (1-а третина XX ст.)

• Пам'ятник радянській партизанці-підпільниці Ніні Сосніній

У 2006 році вийшов комедійно-музичний фільм «Пригоди Вєрки Сердючки» режисера Семена Горова. В одному з епізодів дії відбувалися на залізничній станції Київ-Товарний, але насправді це є приміщення залізничного Вокзалу ст. Тетерів.

• Згідно з багатьма джерелами, у Пісківці народився український футболіст Сергій Гончаренко[2][3] (згідно з іншими джерелами, народився у Бородянці), відомий за виступами за низку українських клубів вищої та першої ліг, похований на місцевому кладовищі.[4]
• Сівко Олександр Володимирович (1998—2018) — солдат 95-ї ОДШБр, Збройних сил України, загинув при виконанні обов'язків, під час війни на сході України[5].
• Лазебна Марина Володимирівна (нар. 1975) — Міністр соціальної політики України (з 4 березня 2020 року).
• Віктор Лупейко(письменник) З 1964р. жив і працював у Пісківці.

• 
  Станційна водонапірна башта початку ХХ століття
• 
  Водогінна вежа залізничної станції Тетерів, Пісківка (смт)
• 
  Шухівська водогінна вежа в Пісківці

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Облікова картка на сайті Верховної Ради України
• Сайт Центральної виборчої комісії
• Карта України
• Громадський сайт Бородянського регіону — Пісківська селищна рада
• Л. І. Похилевич «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії» вид. Києво-Печерської лаври 1864 рік.
• В. М. Ричка «Формування території Київської землі» Київ, Наукова думка 1988.