Пісочник чорнолобий

Пісочник чорнолобий[2] (Elseyornis melanops) — вид сивкоподібних птахів родини сивкових (Charadriidae).[3] Єдиний представник монотипового роду Чорнолобий пісочник (Elseyornis). Мешкає в Австралії та Новій Зеландії.[4]

?
Пісочник чорнолобий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Підродина: Пісочничні (Charadriinae)
Рід: Чорнолобий пісочник (Elseyornis)
Mathews, 1914
Вид: Пісочник чорнолобий
Біноміальна назва
Elseyornis melanops
(Vieillot, 1818)
Синоніми
Charadrius melanops
Посилання
Вікісховище: Elseyornis melanops
Віківиди: Elseyornis melanops
ITIS: 559867
МСОП: 22693943
NCBI: 50406

Опис

Довжина птаха становить 16-18 см, розмах крил 33-35 см, вага 30-35 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Чорнолобий пісочник має яскраве чорно-біле забарвлення, яке виділяє його серед інших птахів. Його тім'я коричнювате, поцятковане світло-коричневими плямками. Від дзьоба до очей і далі до шиї іде чорна смуга, лоб чорний. Решта голови біла, шия біла. Нижня частина тіла біла. На грудях чорна "краватка" V-подібної форми, що доходить до задньої сторони шиї. Спина коричнева, пістрява, на крилах темна смуга. Ногі довгі, кремового, оранжевого або рожевого кольору. Навколо очей червоне кільце, райдужка темно-коричнева. Дзьоб червоний з чорним кінчиком. На відміну від багатьох куликів, чорнолобі пісочники зберігають однакове забарвлення впродовж всього року.

У молодих птахів забарвлення набагато блідіше і менш пістряве. Обличчя темно-коричневе, з світло-сірою смугою над очима. Нижня частина тіла біла, смуга на грудях нечітко виражена, сірувата. Верхня частина тіла світло-коричнева, пістрява. Плями на крилах відсутні. Дзьоб чорніший. Кільце навколо ока або відсутнє, або тонке і світло-рожеве.

Поширення і екологія

Чорнолобий пісочник мешкає по всій території Австралії (крім заходу Південної Австралії і південного сходу Західної Австралії), на островах Кенгуру і Торресової протоки, на Тасманії, а також в Новій Зеландії (на Північному і на Південному островах).

Чорнолобі пісочники живуть на берегах різноманітних прісноводних водойм: водно-болотних угіддь, озер, боліт, водосховищ, біллабонгів. Іноді птах зустрічається на ваттах, в солоноводних лиманах. Він уникає глибокої води і густої рослинності.

Поведінка

Зазвичай чорнолобі пісочники ведуть осілий спосіб життя: один птах, пара або невелика сімейна група мешкають на одній ділянці впродовж тривалого часу. Однак деякі особини перетинають значні відстані, а в багатих на поживу місцях збираються великі зграї до 100 птахів.

Чорнолобий пісочник харчується ракоподібними, молюсками, комахами і насінням. Птахи роблять низку коротких ривків у воді, тримаючи тіло горизонтально, час від часу зупиняються і швидко дзьобають здобич.

Розмножуються чорнолобі пісочники можуть протягом всього року. В кладці 2-3 яйця, які висиджують і самичка, і самець. Гніздо являє собою неглибоку заглибину, заповнену галькою, мушлями і гілочками. Яйця сірувато-жовтого кольору з коричневими плямками. Інкубаційний період триває 4-5 тижнів. Через добу після вилуплення пташенята покидають гніздо, щоб схватися в більш захищеному місці. Бальки піклуються про пташенят і можуть вдавати поранення, щоб відволікти увагу від гнізда.

Примітки
  1. BirdLife International (2012). Elseyornis melanops. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Buttonquail, thick-knees, sheathbills, plovers, oystercatchers, stilts, painted-snipes, jacanas, Plains-wanderer, seedsnipes (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 29 березня 2021.
  4. New Zeland Birds Online. Elseyornis melanops. Процитовано 05 липня 2021.

Джерела
  • Geering, Agnew, Harding: Shorebirds of Australia. CSIRO Publishing, 2007, ISBN 0643092269
  • Common Birds in New Zealand ISBN 0-589-00759-9
  • Menkhorst, P., Rogers, D., Clarke, R., Davies, J. and Marsack P. 2019. The Australian bird guide. Australia, CSIRO. ISBN 9781486311934
  • Pizzey, G and Knight, F. 2012. Birds of Australia. Australia. HarperCollins Publishers. ISBN 9780732291938
  • Reader's Digest. 1976. Reader's Digest completebook of Australian Birds. Sydney, Reader's Digest. ISBN 0909486409
  • Rowland, P and Farrell, C. 2018. Australia's birdwatching megaspots. John Beaufoy Publishing p229. ISBN 9781912081660
  • Kerrylee Rogers, Tim Ralph: Floodplain Wetland Biota in the Murray-Darling Basin. CSIRO Publishing, 2011, ISBN 978-0643096288, S. 184.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.