Пітер Бродбент

Пітер Бродбент народився в Елвінгтоні, невеликому селищі між Кентербері та Дувром, і грав у футбол в місцевих у шкільних командах, після чого став виступати за «Дувер Атлетік» у Південній лізі.

У віці лише 17 років, у травні 1950 року, Бродбент став гравцем клубу «Брентфорд» з Другого дивізіону, в якій того року взяв участь у 16 матчах чемпіонату. Новачок швидко став основним гравцем і вже у лютому 1951 року за 10 000 фунтів перейшов у вищоліговий «Вулвергемптон Вондерерз»[3]. Дебютував за «вовків» 17 березня 1951 року в домашній грі проти «Портсмута» (2:3) і до кінця сезону зіграв 9 матчів у вищому дивізіоні. Він також у дебютному сезоні забив свій перший гол на найвищому рівні у ворота «Вест Бромвіч Альбіона» (2:3) 21 квітня 1951 року. У наступні роки Бродбент залиався запасним гравцем, який виходив на поле нерегулярно, а результати команди залишили бажати кращого — після 14-го місця у 1952 році команда опинилася на 16 місці у сезоні наступному.

Лише в сезоні 1952/53 року клубу вдалося виправити ситуацію справи і разом з Бродбентом, який забив 5 мячів у 25 ммтчах ліги, посісти третє місце, а у 1954 році виграти свій перший титул чемпіона Англії. Бродбент, який в основному грав на позиції правого інсайда, забив дванадцять з 96 голів своєї команди. У два наступні роки Бродбент залишався основним гравцем команди, посівши з клубом друге та третє місце у чемпіонаті.

У сезоні 1957/58 Бродбент забив 17 голів і допоміг команді знову стати чемпіоном Англії, а наступного, забивши рекордні для себе 20 голів став з командою триразовим чемпіоном країни. Він також увійшов в історію клубу, забивши перший гол «Вулвергемптона» у європейських змаганнях, відзначившись дублем у першому матчі Кубка європейських чемпіонів 1958/59 проти західнонімецького «Шальке 04» (2:2), втім в гостях англійці програли 1:2 і покинули турнір. Наступного сезону команда лише на одне очко відстала від чемпіона країни, клубу «Бернлі», натомість виграла Кубок Англії, здолавши у фіналі з рахунком 3:0 «Блекберн Роверз»[4]. Цей рік став останнім успішним для тієї зіркової команди «вовків». Хоча Бродбент і залишався основним гравцем у своїй команді, клуб виступав все гірше. Коли по ходу сезону 1964/65 років «Вулвергемптон» був на грані вильоту у Другий дивізіон, а Бродбент не забив жодного голу у 13 іграх чемпіонату, він покинув свій багаторічний клуб у січні 1965 року, за який загалом забив 145 голів у 497 іграх в усіх турнірах.

Після цього протягом 1965—1966 років захищав кольори клубу «Шрусбері Таун» у Третьому дивізіоні, а в жовтні 1966 року повернувся до елітного англійського дивізіону, коли його за 7 500 фунтів стерлінгів придбала «Астон Вілла», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця, але вже за підсумками першого з них клуб вилетів з Першого дивізіону.

В жовтні 1969 року Бродбент приєднався до «Стокпорт Каунті» з Третього дивізіону[5], зігравши у сезоні 1969/70 свої останні 31 матч і забивши один останній гол на професіональному рівні і у листопаді 1970 року перейшов у аматорський «Бромсгроув Роверс», де він забив сімнадцять голів у 19 іграх в чемпіонаті Західного Мідленда. Завершив ігрову кар'єру у цій команді в листопаді 1971 року.

17 червня 1958 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в матчі-переграванні чемпіонату світу 1958 року у Швеції проти СРСР, в якому його команда програла і не вийшла з групи. Пізніше зіграв за збірну ще у 6 матчах і відзначився дублем у матчі проти Уельсу (2:2)[6].

Востаннє зіграв за збірну 9 квітня 1960 року в матчі домашнього чемпіонату Великої Британії з Шотландією (1:1). Загалом він зіграв у збірній 7 матчів, в яких забив 2 голи.