Пітер Вілсон (футболіст)

Пітер Фредерік Вілсон (англ. Peter Frederick Wilson; нар. 15 вересня 1947, Феллінг, Англія[1]) — австралійський футболіст англійського походження, ліберо.

Пітер Вілсон
Пітер Вілсон
Пітер Вілсон (ліворуч)
тисне руку гравцю збірної НДР
Бернду Браншу напередодні матчу
чемпіонату світу 1974 року
Особисті дані
Повне ім'я Пітер Фредерік Вілсон
Народження 15 вересня 1947(1947-09-15) (74 роки)
  Феллінг, Англія
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Прізвисько Великий Віллі
Громадянство  Австралія
Позиція ліберо
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«Сент-Меріс Бойс Клаб»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1966—1968 «Мідлсбро» 1(0)
1968—1969 «Гейтсхед» 2(0)
1969—1971 «Сауз Кост Юнайтед» 62(0)
1972 «Марконі Сталліонс» 21(1)
1973—1974 «Сейфвей Юнайтед» 44(0)
1975—1978 «Вестерн Сабарбс» 83(3)
1979—1982 «АПІА Лейхгардт» 86(2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1970—1979  Австралія 65 (3)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1973—1974
1982		 «Сейфвей Юнайтед»
«АПІА Лейхгардт»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець «Сент-Меріс Бойс Клаб». У 1966 році перейшов до «Мідлсбро». У команді стати основним гравцем не зумів, тому перейшов до «Гейтсхеда». У 1969 році вирішив виїхати до Австралії. У 1969—1971 році грав у клубі «Сауз Кост Юнайтед», у футболці якого 1969 року виграв чемпіонат штату Новий Південний Уельс.

У 1972 році перейшов у «Марконі Сталліонс», якому допоміг виграти срібні нагороди чемпіонату штату Новий Південний Уельс. У 1973—1974 році поєднував кар'єру футболіста та головного тренера у клубі «Сейфвей Юнайтед». У 1975—1978 роках захищав кольори «Вестерн Сабарбс». Останнім клубом у кар'єрі футболіста Пітера Вілсона став «АПІА Лейхгардт», в якому виступав до завершення кар'єри футболіста. У 1982 році — граючий головний тренер «АПІА Лейхгардт».

Кар'єра в збірній

У 1970 році прийняв пропозицію виступати за національну збірну Австралії. У футболці австралійської збірної дебютував 10 листопада 1970 року в переможному (1:0) матчі проти Ізраїлю в Тель-Авіві. У 1973 році Австралія вперше виборола путівку на чемпіонат світу (1974 року). На турнірі в ФРН Пітер зіграв з капітанською пов'язкою у всіх трьох матчах австралійців на груповому етапі (з НДР 0:2, ФРН 0:3 та з Чилі 0:0). Востаннє футболку збірної Австралії одягав 13 червня 1979 року в в програному (0:1) матчі проти Нової Зеландії в Окленді. З 1970 по 1979 рік зіграв 65 матчів у складі національної команди, в яких відзначився 3-а голами.

Кар'єра тренера

Пітер Вілсон двічі сходив на тренерський місток команд, в яких також виходив і на футбольне поле. У 1973—1974 роках тренував «Сейфвей Юнайтед», а в 1982 році — «АПІА Лейхгардт». Однак протягом кар'єри тренера особливих успіхів не досяг.

По завершенні кар'єри

Пітер Вілсон зараз проживає відлюдником біля Вуллонгонга в Новому Південному Уельсі. Протягом понад двадцяти років не давав жодного інтерв'ю представникам ЗМІ. Австралійська газета відстежувала його та повідомляла, що Пітер проживає в маленькому містечку на південь від Сіднея. «Я нічого не хочу сказати», - сказав він. «Мені нічого додати»[2].

Досягнення

Як гравця
«Марконі Сталліонс»
  • Прем'єр-ліга штату Новий Південний Уельс
    • Чемпіон (1): 1972
«АПІА Лейхгардт»

Примітки
  1. Звіт про матч, включає в себе дату народження
  2. Socceroos' brotherly misfits made 1974 finals (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.