Піщанська сотня

Піщанська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Черкаського полку Гетьманщини з 1649 по 1667 роки. Згодом в Переяславському полку — до ліквідації полкового устрою в 1782 році. Центр — містечко Піщане.

Піщанська сотня
Основні дані
Полк: 1638-1667Черкаський
1667-1782Переяславський
Утворена: 1649
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: 1649-1782Піщане
Кількість містечок: 1 [1]
Кількість сіл: 2 [1]: Нова Гребля, Шабельники.
Кількість хуторів: 7 [1]
Сотенна влада
Сотники

Історія сотні

Піщанська сотня виникла у складі Черкаського полку в першій половині 17 століття.

Після Переяславської ради 1654 року старшина і козаки Піщанської сотні склали присягу на вірність Московії.

Кількість козаків в сотні — 125 осіб, шляхтичів — 13 осіб відповідно.

Козацько-селянськими були містечко Піщане (438 козацьких і 97 селянських хат) та Шабельники (відповідно 42 і 29 хат). Повністю селянським було село Нова Гребля (31 хата).

У Літописі Самовидця розповідається, що в 1687 році на території сотні була велика сутичка між турецько-татарським і українсько-московським військом.

Згодом, за Андрусівською угодою — з 1667 року — в складі Переяславському полку .

Центр — містечко Піщане. На той час це було містечко, в якому майже єдиними промислом було млинарство.

Крім відомої присяги 1654 року, склад Піщанської сотні можна прослідити зокрема за реєстрами (компутами) 1732, 1741, 1743, 1750 та 1752 р.р. та присягами 1718, 1732 та 1762 р.р.

Багато відомостей про родини, топоніми, землі та населені пункти Піщанської сотні містяться в так званому Рум'янцівському переписі 1767 року, який зберігається в Центральному Державному Історичному Архіві України в м. Києві..

На 1750—1769 роки за сотнею записані: містечко Піщане, село Передеріївка (?), село Городиський хутір, село Шабельники, хутір Городиський та ще дев'ять хуторів.

Після ліквідації полкового устрою і Гетьманщини в 1782 році населені пункти Піщанської сотні увійшли до Золотоніського повіту Київського намісництва.

Геральдика

У полі печатки Піщанської сотні від 1766 року — дві стріли вістрями вліво, під хрестом. Знизу — напівмісяць рогами догори; згори літера «П», праворуч — «С», ліворуч — «П», навколо — вінок. Форма печатки — овальна. Розмір печатки — 25×23 мм.

Сотенна старшина

Старшинські родини сотні Федоренки-Костенки, Кандиби, Жили, Терлецькі, Каздоба, Мельницькі, Чайковські (Чайки).

Сотники

  • Федорович Кость (1649)
  • Товстевич Онисим (1659)
  • Федоренко (Фесенко) Мусій (1672)
  • Шкрабко Фесько (1676, 1682)
  • Костенко Андрій (1679, 1689—1693)
  • Коплевач Андрій (1685, н.)
  • Джаджалій Іван Філонович (1692, н.)
  • Притиско Павло (1696—1698)
  • Романович Ілля (1704, н.)
  • Глубка Кіндрат (1710, н.)
  • Гармаш Іван (1710—1718, н.)
  • Кандиба Семен (1710—1732)
  • Йосипів Панко (1719, н.)
  • Безрученко Іван (1719, н.)
  • Шарата Федір (1723, н.)
  • Орешко Данило (1724, н.)
  • Малик Матвій (1724, н.)
  • Шарата Гнат (1727; 1732, н.)
  • Кандиба Іван (1731, н.)
  • Лукашевич Григорій (1733, н.)
  • Кандиба Михайло (1733—1750)
  • Третяк Лесько (1735, н.)
  • Мельник Григорій (1736, н.)
  • Дубина Павло (1738, н.)
  • Андрієнко Василь (1739, н.)
  • Ковтун Іван (1740; 1741; 1743, н.)
  • Кандиба Петро Семенович (1750—1757)
  • Жила Іван (1757—1767)
  • Деркач Іван (1770)
  • Прохорович Іван Дмитрович (1770)
  • Лазаревич Володимир Васильович (1771—1782)

Писарі

  • Ковбич Яків (1679)
  • Левицький Матвій Васильович (1685)
  • Сальковський Степан (1692)
  • Копнотинський Семен (1701)
  • Костовський Андрій Пилипович (1712—1714; 1718)
  • Семенович Костянтин (1715)
  • Федорович Іван (1717)
  • Григорович Василь (1720)
  • Сторожевський Хома Степанович (1716; 1720—1727)
  • Бихкало Захар (1731—1759)
  • Шевейко Петро (1760—1761)
  • Мельницький Яким (1761—1774)
  • Бихкало Михайло (1775)
  • Раєвський Яків (1776)
  • Жежеліовський Стефан (1777—1781)
  • Мельницький (1781—1782)

Осавули

  • Тарасенко Процько (1732)
  • Паламаренко Яків (1734)
  • Лебідь Семен (1736—1744)
  • Мельник Григорій (1744—1748)
  • Дидас Іван (1748—1750)
  • Ісаєнко Григорій (1752—1753)
  • Дидас Іван (1754—1755)
  • Манжула Йосип (1754; 1764)
  • Ісаєнко Назар (1759)
  • Ярош Андрій (1761; 1770)
  • Петренко Корній (1767)
  • Кривенко Семен (1774—1782)

Хорунжі

  • Чучукало Іван (1726—1746)
  • Шарата Павло (1744—1759)
  • Лівий Семен (1752—1753)
  • Чучукало Мартин (1754; 1761—1764)
  • Безрукий Федір (1767)
  • Прокопенко Петро (1771—1781)

Городові отамани

  • Бишовець Андрій (1679)
  • Притиско Данило (1682)
  • Самойленко Іван (1682; 1690—1698)
  • Коптевач Андрій (1685)
  • Кириченко Михайло (1704)
  • Голубка Кіндрат (1710)
  • Притиско Павло (1710; 1718—1719)
  • Вітер Федір (1712—1715)
  • Шкарупа Григорій (1716—1720)
  • Орішко Данило (1719—1733; 1737; 1741—1746)
  • Шарата Гнат (1728; 1731)
  • Олексієнко Іван (1732)
  • Кандиба Іван (1732)
  • Скорик Кирило (1734)
  • Каздоба Клим (1734—1737)
  • Бородавка Мартин (1736)
  • Сердюк Максим (1738)
  • Бородавченко Лесько (1739—1740)
  • Скорик Михайло (1744—1761)
  • Дідас Іван (1751—1752)
  • Ярош Андрій Семенович (1762—1767; 1773—1782)
  • Чайковський Іван Іванович (1767—1769).

Опис Піщанської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Піщанської сотні напередодні ліквідації[2]:

Населені пункти
Піщанської сотні
[1]
Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборнихкозаків підпомічниківміщанпосполитих коронних, в тому числі ранговихпосполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
містечко Піщане34432292092077535
селище Нова Гребля3131
село Шабельники21127152971
1. хутір хорунжого пол. Жили22
2. хутір прапорщика Кандиби99
3. хутір священика і писаря сотенного Сжежемовських33
4. хутір отамана Яроша22
5. хутір майора Іваненка55
6. хутір писаря Мельницького11
7. хутір отамана жінки Леонтовичевої11
Всього у сотні Піщанській3854256224201606601118

Див. також

Примітки

  1. За описом Київського намісництва у 1781 р.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 106

Література

Джерела

  • Реєстр Черкаського полку станом на 1649 рік.
  • Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня/ Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
  • ЦДІАК, ф. 83, оп. 1, спр. 90.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.