П'ятигори (Тетіївський район)
П'яти́гори — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Тетіївської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Молочна (притока Росі) за 18 км на схід від міста Тетіїв. Населення — 2017 осіб.
| село П'ятигори | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Білоцерківський район |
| Рада | Тетіївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020210210055322 |
| Облікова картка | П'ятигори |
| Основні дані | |
| Засноване | 1579[1] |
| Населення | 2017 |
| Площа | 4,5 км² |
| Густота населення | 448,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09841 |
| Телефонний код | +380 4560 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′23″ пн. ш. 29°54′32″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
237 м |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Тетіїв |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Сікорського, 3, с. П'ятигори, Київська обл., 09841; тел. 4-22-34 |
| Карта | |
  П'ятигори | |
 П'ятигори | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Дата заснування села Триножина, спадкового володіння українського панського роду 15-16 ст. Красносельських, невідома. В документах уперше згадується 1579 р., коли Юхно і Роман Красносельські діляться панськими маєтками - Криківцями, Триножином і Ольбачевом.
Четверо синів Юхна Краснопольського через часті татарські напади змушені у 1596 році продати свої спустошені володіння могутньому князеві Янушеві Острозькому.
Він перейменував Триножин на П'ятигори Пустинні, збудував тут укріплення для захисту від татар. Після купівлі Острозьким ще й Тетієва ці маєтки, названі Тетіївщиною, увійшли до Острозької ординації. 1620 року вся ординація перейшла до поріднених з Острозькими князів Заславських.
У роки Хмельниччини П'ятигори з 1649 р. були сотенним містечком Білоцерківського полку. Давні укріплення козаки зміцнили валом і ровом. 1655р. поблизу містечка, на так званому Дрижиполі, відбулася велика битва військ Б. Хмельницького й В. Шереметєва з польським військом і татарами, наскільки запекла, що за словами літописця, "трупом жілнірським козаки отаборились, бо не тилко вдень, але й уночі билися рукопаш". За три дні гетьман вивів уперед гармати і піхоту й почав наступ на польський табір. Зазнавши великих втрат, полки з татарами відступили.
Згодом власниками П'ятигір були Сангушки, Ледуховські, Островські.
В роки Коліївщини під П'ятигорами відбувся бій гайдамаків з російським загоном підполковника Бринка. Після придушення повстання в містечку проводили масові страти гайдамаків.
Після поділу Польщі 1793 р. й захоплення Правобережжя Росією, з 1796 року короткий час П'ятигори були повітовим містом, центром П'ятигірського повіту. Проте вже 1800 року центр повіту було перенесено у місто Тараща і повіт названо Таращанським.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі П'ятигірської волості Таращанського повіту Київської губернії, мешкало 2163 особи, налічувалось 350 дворів, існували православна церква, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, лікарня, 4 постоялих двори, 3 постоялих будинки, 35 лавок, 3 кузні, водяний та кінний млини, 2 шкіряних заводи[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4383 особи (2108 чоловічої статі та 2275 — жіночої), з яких 2915 — православної віри, 1385 — юдейської[3].
Сучасність
Основними сільгосппідприємствами, що забезпечують мешканців роботою, є СВК «П'ятигори» та П'ятигірський відділок ДП ДГ «Шевченківське». У П'ятигорах добре розвинена соціальна інфраструктура — є 2 корпуси школи, дитячий садок «Горобинонька», будинок культури, амбулаторія, відділення Ощадбанку, пошта, 2 філії Тетіївської бібліотеки.
Галерея
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg.webp)
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg.webp)
Вулиця Київська._%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0.jpg.webp)
Сільський старостат._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg.webp)
Школа._%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA.jpg.webp)
Дитсадок._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8.jpg.webp)
Будинок культури._%D0%90%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B0.jpg.webp)
Амбулаторія, пошта, Ощадбанк._%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D0%BC.jpg.webp)
Господарчий магазин._%D0%90%D0%BF%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0.jpg.webp)
Аптека та магазин
Пам'ятки
- Успенська церква (1821 рік, пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 950).
- П'ятигірський парк (XIX ст., парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення). У парку знаходиться колишня садиба Ліпковських 2 пол. ХІХ ст.
- Садибний будинок (кін. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення).
- Магазин (кін. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 94-кв)
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору (пам'ятка історії місцевого значення)
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 877)
- Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні (пам'ятка історії місцевого значення)
- Пам'ятник Герою Радянського Союзу С. Х. Сікорському (пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення)
Магазин (станом на червень 2016 року)
Магазин (станом на липень 2020 року)
Вид на парк (червень 2020 року)
Садибний будинок (травень 2010 року)
Флігель в парку (травень 2010 року)
Пам'ятник воїнам-односельцям і братська могила радянських воїнів
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Пам’ятний знак Героям Небесної Сотні
Пам’ятник С.Х. Сікорському
Відомі люди
В селі народився Сікорський Степан Харитонович (нар.1918 — † 1943) — Герой Радянського Союзу.[4]
Похований Марков Микола Анатолійович (1960—2016) — український громадський діяч та волонтер.
Див. також
Примітки
- Мартиролог, Київська, 1062
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-86)
- (рос.) Герои страны.
Джерела
- Офіційна сторінка с. П'ятигори в Facebook
- Історичні відео про с. П'ятигори
- Офіційний сайт с. П'ятигори
- Piatyhory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 61. (пол.).— S. 61-63. (пол.)