П'єр Літтбарскі

Народився 16 квітня 1960 року в Західному Берліні. Вихованець футбольної школи «Кельна». Літтбарскі мав з народження невеликий дефект ніг. Але завдяки працездатності та віддачі, а також вмінню тренера Хеннеса Вайсвайлера знаходити таланти, зміг стати великим футболістом. У 18 років П'єр вперше одягнув футболку основної команди «Кельна», і багато фахівців помітили, що при характерному дефекті ніг Літтбарські має відмінну швидкість та хороший удар з лівої ноги. Всього а основній команді «Кельна» П'єр провів вісім сезонів, взявши участь у 243 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Кельна», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,37 голу за гру першості.

1986 року Літтбарські перебрався в Париж, щоб стати гравцем місцевого «Расинга», але через рік знову повернувся в «Кельн». Майже всі тренери світу відзначали разючу працездатність гравця, але ніхто не поспішав підписувати з ним контракт. Всього Літтбарскі зіграв 406 матчів у німецькій Бундеслізі та забив 116 голів, що для гравця його амплуа є чудовим результатом.

1993 року Літтбарскі пішов з «Кельна» та перейшов у японську Джей-Лігу, де вже грали ряд великих гравців, таких як Зіко, Гарі Лінекер та інші. Сам же П'єр протягом 1993—1995 років захищав кольори «ДЖЕФ Юнайтед Ітіхара Тіба».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Вегалта Сендай», що виступав у другому за рівнем дивізіоні Японії. Літтбарскі виступав з клуб протягом 1996—1997 років, після чого завершив кар'єру у віці 37 років.

1981 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 73 матчі, забивши 18 голів.

Літтбарскі взяв участь у трьох чемпіонатах світу (1982 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло», 1986 року у Мексиці, де знову став срібним призером, та 1990 року в Італії, здобувши того року титул чемпіона світу), а також двох чемпіонатах Європи (1984 року у Франції та 1988 року у ФРН).

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1999 року, очоливши тренерський штаб японського клубу «Йокогама».

2001 року повернувся на батьківщину, ставши асистентом тренера у клубі «Баєр 04», але в тому ж році покинув команду, ставши головним тренером «Дуйсбурга».

2003 року Літтбарскі знову відправився в Азію, де знову став тренувати «Йокогаму», після чого був головним тренером австралійського «Сіднея», японської «Авіспи Фукуока» та іранської «Сайпи».

З 2008 до 2010 року очолював «Вадуц», з яким виграв за цей час два Кубка Ліхтенштейну.

9 червня 2010 року підписав дворічний контракт з клубом «Вольфсбург» як асистент головного тренера[1]. 7 лютого 2011 року призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Вольфсбурга» замість Стіва Макларена[2], проте на посаді пропрацював лише до 18 березня, поки новим головним тренером не було призначено Фелікса Магата, а Літтбарскі став працювати в нього асистентом.

• П'єр Літтбарскі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• П'єр Літтбарскі на сайті fussballdaten.de (нім.)
• П'єр Літтбарскі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)