Рабічев Ісаак Беньєвич

Ісаак Беньєвич Рабічев (нар. 1896, Київ — пом. 1957, Москва) — радянський живописець, графік і театральний художник; член Товариства художників-станковистів.

Рабічев Ісаак Беньєвич
Народження 1896
Київ, Російська імперія
Смерть 1957
  Москва, СРСР
Країна  СРСР
Навчання Київське художнє училище і Вищі художньо-технічні майстерні
Діяльність художник
Вчитель Федоровський Федір Федорович і Лентулов Аристарх Васильович

Біографія

Народився у 1896 році у місті Києві (тепер Україна). У 1917 році закінчив Київське художнє училище в Києві. Брав участь в організації художньої секції «Культур-Ліги»; у 1918—1920 роках — активнимїї член, брав участь в її виставках, що проходили в Києві. Пізніше переїхав до Москви, закінчив ВХУТЕМАС, де навчався у Аристарха Лентулова та Федора Федоровського. Як карикатурист співпрацював з газетою «Правда» і з «Вікнами РОСТу»[1].

Як художник театру співпрацював з єврейськими театрами в Москві, Києві, Мінську, Харкові. Працював в Московськосу державному єврейському театрі та інших єврейських театрах. У 1936—1938 роках був головним художником Біробиджанського державного єврейського театру[1].

Помер в Москві у 1957 році.

Творчість

Оформив вистави:

  • «Загмук» (1926, Харків);
  • «Сотні змов» (Київ);
  • «Партизани» (1931, Мінськ);
  • «Саббатай Цві»;
  • «Овече джерело» (Одеса);
в Московськосу державному єврейському театрі
  • «Карнавал єврейських масок», (1923);
  • «200.000» (1923);
  • «Три єврейські родзинки» (постановка Соломона Міхоелса);
  • «Гет» (1924);
  • «Повстання» (1927);
  • «Сонце не заходить» (1927);
в Біробиджанському державному єврейському театрі
  • «Тев'є-молочник»;
  • «Вороги»;
  • «Вогні маяка»;
  • «Бенкет»;
  • «Блукаючі зірки»;
  • «Розбійник Бойтре».

Створив портрети діячів мистецтва — Соломона Міхоелса, Костянтина Симонова, Романа Кармена, Анатолія Ефроса і інших. Виконав політичні агітаційні плакати:

  • «Золота позика дасть все!» (1921);
  • «Даєш радянський дирижабль!» (1930);
  • «Пригнічені народи колоній» (1932);
  • «Соціалізм вимагає не лінощів, а того, щоб всі люди працювали чесно, працювали не на інших, що не на багатіїв і експлуататорів, а на себе» (1933);
  • «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» (Приз на Всесвітній виставці, 1937);
  • «Помстимося! Знищимо фашистських людоїдів!» (1942);
  • «Для тих, хто в бій йде на лижах — коротше шлях — перемога ближче!» (1942);
  • «Привіт! Рідний Червоної армії, армії — визволительці!» (1942);
  • «Від народної помсти не втекти ворогові!» (1943).

Роботи художника експонувалися в 1940-х роках в виставковому залі на Кузнецькому мосту, в Музеї М. М. Єрмолової (1990, Москва), в Єврейському культурному центрі (1991, Москва)[1].

Театральні роботи художника зберігаються в архіві Театрального музею імені О. О. Бахрушина. Плакати знаходяться в фондах Російської державної бібліотеки, Воронезькому обласному краєзнавчому музеї, приватних колекціях в Росії і Англії[1].

Примітки
  1. Трамвай мистецтв.(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.