Радіотехнічні війська України

Радіотехнічні війська́ — рід військ у складі Повітряних сил України. На війська покладене завдання завчасно попередити про повітряний напад, вони є головним джерелом інформації про повітряну обстановку над Україною та навколо неї. Мережа підрозділів радіотехнічних військ створює суцільне радіолокаційне поле вздовж усього державного кордону, а окремі підрозділи військ прикривають важливі об’єкти та міста. Радіус виявлення імовірних загроз — до 300—400 км.[1]

Радіотехнічні війська
Країна  Україна
Вид  Повітряні сили
Тип радіотехнічні війська
Знаки розрізнення
Нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Радіотехнічні війська призначені для ведення радіотехнічної розвідки повітряного, наземного та морського простору, розпізнавання виявлених цілей і сповіщення про них військ протиповітряної оборони країни, інших видів збройних сил, служби надзвичайних ситуацій, забезпечення наведення винищувачів на ціль, дій зенітних ракетних військ і виконання інших завдань.[2]

Історія

У серпні 2018 року з'явилася інформація щодо модернізації західного центру радіотехнічного спостереження (Загоризонтна радіолокаційна станція «Дніпро»), який перебуває в підпорядкуванні Національного центру управління та випробувань космічних засобів.[3]

У січні 2019 року фахівці радіотехнічних військ ПС ЗСУ та вітчизняних підприємств-виробників радіолокаційного озброєння узгодили єдині протоколи обміну даними між радіолокаційними станціями (РЛС) різних видів та автоматизованою системою управління (АСУ) авіації і протиповітряної оборони.[4]

На початку лютого 2019 року було розпочато заходи із модернізації наземних радіолокаційних запитувачів системи «Пароль» розпізнавання літаків «свій — чужий» відповідно до стандартів НАТО.[5]

У лютому 2019 року під час випробувань модернізованих зенітно-ракетних комплексів “Тор” та “Куб” на Державному випробувальному полігоні “Ягорлик” у Херсонській області була помічена нова українська радіолокаційна станція УКХ діапазону Бурштин-1800. Вона призначена для автоматичного виявлення повітряних об’єктів, виявлення їх поточних координат по азимуту та дальності, а також видачі радіолокаційної інформації користувачу. На відміну від представленої раніше станції ця була змонтована на вітчизняному шасі КрАЗ-7634.[6]

Структура

Станом на 2013 рік у складі радіотехнічних військ було 5 бригад:

Після анексії Криму Росією на базі 40-ї Кримської радіотехнічної бригади у складі Збройних силах РФ сформовано 3-й радіотехнічний полк.

Розташування
Пункти постійної дислокації військ зв'язку

Розформовано

2006
  • 808 окремий радіотехнічний вузол попередження про ракетний напад А3370, м. Севастополь[7]
  • 1056 окремий радіотехнічний вузол попередження про ракетний напад А3432, м. Мукачеве Закарпатської області[7]

2014

Оснащення

На озброєнні стоять РЛС, що залишились з часів СРСР. Після відновлення незалежності України на озброєння надходять РЛС Українського виробництва 35Д6 (НВК «Іскра» ) і П-18 (ПАТ «Холдингова компанія „Укрспецтехніка“»), інша техніка проходить капітальний ремонт та модернізацію.

Командувачі

Примітки
  1. В Україні до 2026 року планують повністю оновити техніку радіотехнічних військ. Мілітарний (рос.). Процитовано 1 грудня 2021.
  2. Радиотехнические войска
  3. Україна модернізує радар виявлення балістичних ракет. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  4. Стандартизовано обмін даними між РЛС та АСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 25 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  5. ЗСУ модернізують систему розпізнавання "свій-чужий" до стандартів НАТО. Еспресо. 11 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  6. Радар Бурштин-1800 отримав вітчизняне шасі КрАЗ. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 22 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  7. Розформовані військові частини. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Процитовано 29 вересня 2017.
  8. В Виннице состоялись праздничные мероприятия по случаю празднования Дня радиотехнических войск
  9. Совершенно секретно

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.