Райнер Кунце

Райнер Кунце (нім. Reiner Kunze; нар. 16 серпня 1933, Ельсніц) — німецький письменник, перекладач літератури, дисидент НДР.

Райнер Кунце
нім. Reiner Kunze
Народився 16 серпня 1933(1933-08-16)[1][2][…] (88 років)
Ельсніц, Рудні Гори, Саксонія, Німецький рейх[1]
Країна  Німеччина
 НДР
Діяльність мовознавець, письменник, поет, перекладач, кінорежисер, сценарист
Alma mater Лейпцизький університет
Знання мов німецька[3]
Членство Саксонська академія мистецтвd, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтвd
Жанр поезія і проза
Партія Соціалістична єдина партія Німеччини
Автограф
Нагороди

Премія Георга Бюхнера (1977)

премія Ганса і Софі Шолльd (1981)

премія Ганса-Мартіна Шлеєраd (1990)

Американська премія з літературиd

Премія Андреаса Грифіусаd (1977)

Велика літературна премія Баварської академії витончених мистецтвd (1973)

Літературна премія Вайльхаймаd (1997)

медаль Робера Шуманаd (2013)

South Moravian Region Awardd (2013)

Thüringer Literaturpreisd (2009)

Friedrich-Hölderlin-Preisd (1999)

Баварська кінопреміяd (1979)

Franz Josef Strauss Awardd (2015)

IMDb ID 0475360
Сайт reiner-kunze.com

Навчався за фахом «засоби масової інформації та журналістика» в Лейпцизькому університеті. 1968 року вийшов із керівної партії НДР СЄПН після вторгнення країн комуністичного Варшавського пакту у Чехословаччину задля придушення Празької весни. Вимушений був публікувати свою творчість під різними псевдонімами. 1976 року в Західній Німеччині вийшла його найвідоміша книжка «Дивовижні роки» (нім. Die wunderbaren Jahre), яка містила критичне осмислення життя і політики по цей бік Залізної завіси та одержала велике визнання критики. 1977 року режим НДР вигнав його з країни і Кунце переїхав у ФРН. Зараз живе поблизу Пассау у Баварії.

Його творчий доробок складається здебільшого з поезії, хоча він писав і прозу, в тому числі нариси. Відомий також як перекладач чеської поезії та прози.

Доробок

  • Die Zukunft sitzt am Tische. 1955 (з Егоном Гюнтером)
  • Vögel über dem Tau. Liebesgedichte und Lieder. 1959
  • Fragen des lyrischen Schaffens. 1960 (Beiträge zur Gegenwartsliteratur, Issue 18)
  • Widmungen. 1963
  • Die guten Sitten. 1964 (з Гайнцем Кноблохом)
  • Sensible Wege. 1969
  • Der Löwe Leopold, fast Märchen, fast Geschichten. 1970
  • Zimmerlautstärke. 1972
  • Briefe mit blauem Siegel. 1973
  • Die Wunderbaren Jahre. 1976
  • The Tale of Dis. 1976
  • Die Wunderbaren Jahre. 1979 [кіносценарій]
  • Auf eigene Hoffnung. 1981
  • Gespräch mit der Amsel. 1984
  • Eines Jeden Einziges Leben. 1986
  • Zurückgeworfen auf sich Selbst. Interviews (1984–1988), 1989
  • Das weiße Gedicht. 1989
  • Deckname Lyrik. 1990
  • Wohin der Schlaf sich Schlafen Legt. 1991
  • Am Sonnenhang, Tagebuch eines Jahres. 1993
  • Steine und Lieder: Namibische Notizen und Fotos. 1996
  • Ein Tag auf Dieser Erde. 1998
  • Nocturne in E. 2001 (з Андреасом Фельгером)
  • Die Aura der Wörter. 2002
  • Der Kuß der Koi. 2002
  • Wo wir zu Hause das Salz haben. 2003
  • Bleibt Nur Die Eigne Stirn. 2005
  • Lindennacht. 2007

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.