Расінг (Брюссель)

Брюссельський «Расінг» було засновано в 1890 році в Кукельберзі лише як легкоатлетичний клуб. У 1894 році в клубі відкрилася футбольна секція. Спочатку футболісти «Расінга» грали виключно товариські поєдинки, зокрема проти «Спортінгу» (Брюссель) та «Леопольда» (Брюссель). 1 вересня 1895 року клуб увійшов до числа 10 команд-засновниць Федерації футболу Бельгії та взяв участь у першому Чемпіонаті Бельгії з футболу. «Расінг» виграв другий національний чемпіонат в 1897 році, а потім ще чотири рази поспіль, з 1900 по 1903 роки, був найсильнішим футбольним колективом в чемпіонаті. Між цими подіями, клуб переїхав на стадіон «Стад дю Вів'є д'Одьє» в Уккле. Потім він обійшов клуб «Роял Уніон Сен-Жіль», який на тойчас чотири рази перемагав у національному чемпіонаті. Свій шостий титул «Расінг» здобув у 1908 році. Це був його останній чемпіонський титул. У 1912 році федерація розпочала розігрувати національний кубок, першим переможцем якого став саме «Расінг». Але цей тріумф у кубку так і залишився єдиним.

Після завершення Першої світової війни клуб вже не відігравав провідної ролі в лізі. Він зміг зберегти своє місце у Дивізіоні Пошани у перший рік після завершення конфлікту, але не зміг уникнути вильоту в сезоні 1925 року. «Расінг» став останнім з клубів-засновників, які покинули найвищий дивізіон чемпіонату. Але команда виграла змагання та повернулася до найвищого дивізіону вже через рік. У тому ж сезоні «Расінг» посів 6-те місце. Наступні чотири сезони він завершував чемпіонат у нижній частині турнірної таблиці, допоки в 1930 році не вилетів до нижчої ліги. Через два сезони клуб знову повернувся, але, знову ж таки, по завершенні двох наступних чемпіонатів знову покинув елітний дивізіон чемпіонату. У 1937 році команда навіть програла плей-оф за право збереження прописки у другому дивізіоні, і наступний сезон провела у третьому за силою чемпіонаті країни. Під час Другої світової війни на один сезон «Расінг» повернувся до Дивізіону Пошани, але за його підсумками вилетів до другого дивізіону чемпіонату Бельгії.

Під час війни федерація скасувала виліт з елітного дивізіону, але після її завершення його відновила. Це рішення дозволило «Расінгу» в той час виступати в першому дивізіоні. Перші два повоєнні сезони команда провела досить вдало та посіла 4-те та 5-те місця відповідно, але наступні п'ять були гіршими, допоки в 1952 році клуб не посів передостаннє місце та вилетів до нижчого дивізіону. Через два роки «Расінг» повернувся до елітного дивізіону, але за підсумками того ж сезону знову покинув його. Після цього команда вже жодного разу не поверталася до Дивізіону Пошани. А через два роки «Расінг» вилетів до Третього дивізіону чемпіонату Бельгії. Наступні два роки клуб провів у третьому дивізіоні, після цього — два роки у другому дивізіоні та ще два роки знову у третьому дивізіоні.

У 1948 році «Расінг» переїхав у Ватермаль-Буафор на стадіон «Стад дес Труа Тільйольс», який може вмістити 40 000 уболівальників. Матчем-відкриттям на новому стадіоні стала товариська зустріч «Расінга» та «Торіно». Але вже через шість років клуб змушений був покинути стадіон через суперечку, яка виникла з місцевими органами влади. Команда знайшла притулок на стадіоні «Хейсель», де команда грала до свого переїхду при порожніх трибунах.

На червнь 1963 року ситуація у брюссельському футболі істотно змінилася, в порівнянні з першою половиною XX століття. Після доволі посередніх результатів під час Другої світової війни, «Андерлехт» (реєстраційний номер 35) в цей час домінує в бельгійському футболі. «Дарінг» (реєстраційний номер 2) та «Юніон» намагалися зберегти місце в елітному дивізіоні. «Кроссінг» (реєстраційний номер 55) став середняком Другого дивізіону. В цей період «Расінг» (реєстраційний номер 6) та «Вайт Старз» (реєстраційний номер 47) переживають проблеми, тому змушені звертатися з пропозиціями про об'єднання з ФК «Леопольд» (реєстраційний номер 51), «Уккл Спорту» (реєстраційний номер 15) та «Леопольд» (реєстраційний номер 5).

Дещо пізніше заможний брюссельський бізнесмен Еміль Мішель розпочинає свою діяльність у футболі. Він став членом ради директорів «Расінгу» (Брюссель) та ще одного невеликого клубу, ФК «Родьєн» (реєстраційний номер 1274). Але після цього, він купує більшість акцій «Вайт Старз» і стає його власником. Анрі Мабіль, президент «Расінгу», був дуже розчарований рішенням Мішеля, але все ж запропонував ідею злиття. Президенти обох клубів спочатку обговорили принципові питання, а потім й досягли домовленості. Злиття мало відбутися.

Анрі Мабіль, президент «Расінгу» (в той час клуб виступав у третьому дивізіоні) хотів зберегти реєстраційний номер 6, але «Вайт Старз», мав реєстраційний номер 47, виступав у другому дивізіоні, так що об'єднана команда розпочала виступи у другому дивізіоні. Для того щоб зберегти реєстраційний номер 6, згідно з регламентом бельгійської федерації, до нового клубу на адміністративні посади мала перейти переважна більшість працівників «Расінгу».

• 21 і 22 червня 1963 року «Расінг» (6) та ФК «Родьєн» (1274) змінили свої назви та порядкові номери.
• 23 червня 1963 року «Расінг-Роедьєн» (1274) зливається з «Вайт Старз» (47), та утворює «Расінг-Вайт» (47).
• 23 червня 1963 року «Расінг-Роедьєн» (6) змінює свою назву на «К. Спорт Сен-Женезюс-Роде» (6). Після цього обміну команда потрапила до четвертого дивізіону, але дуже швидко повернулася до третього.

28 серпня 1985 року було засновано новий клуб під назвою «Расінг» (Брюссель), він отримав реєстраційний номер 9012. Чотири роки по тому вони об'єдналися з СК «Вотермель», який мав реєстраційний номер 7759. Новий клуб зберіг реєстраційний номер СК, але почав виступати під назвою «Расінг Клуб Брюссель». Через два роки вони об'єдналися знову, цього разу з РРК Бойтсфорт, який мав реєсстраційний номер 556 і володарем стадіону «Стад де Труа Тіллеулс» («Стадіон Трьох Лип»). У 2004 році він знову змінює назву, цього разу на «Роял Расінг Клуб де Брюссель». А вже через рік було створено інший клуб. Його назва — «РРК де Брюссель 1891», реєстраційний номер — 9473. Ці два клуби як і раніше продовжують своє існування (станом на 2011 року), але вони виступають лише в провінційних чемпіонатах.

• Моріс Баньян: у складі команди ставав переможцем чемпіонату Бельгії 1912 та 1914 років, володарем Кубку Бельгії у 1912 році, у складі «Расінгу» зіграв 158 матчів, в яких відзначився у воротах суперників 150 разів.
• Сіріл Баньян: Забив переможний м'яч у фінальному поєдинку Кубку Бельгії 1912 року.
• Каміль Ніс: переможець Кубку Бельгії 1912 року, 4 рази виступав у міжнародних турнірах у складі Стандарту
• Альфонс Райт: англієць, який виступав за бельгійську збірну (див.нижче)

Свого часу 25 гравців «Расінгу» викликалися до бельгійської збірної, нижче наведено їх список:

• Жан де Бі — 37 матчів у футболці збірної в період з 1920 по 1930 років, олімпійський чемпіон 1920 року в Антверпені
• Каміль ван Хоорден — п'ятикратний чемпіон Бельгії, переможець Кубку Бельгії 1912 року, з 1904 по 1912 роки провів 24 поєдинки у футболці бельгійської збірної
• Жак Мусхал — з 1928 по 1931 роки зіграв за збірну Бельгії 23 поєдинки, брав участь в ЧС-1930 в Уругваї
• Еміль Андре — чотирикратний чемпіон Бельгії, володар Кубку Бельгії 1912 року, в період з 1905 по 1913 роки зіграв за бельгійську збірну 18 поєдинків
• Гастон Хубін — з 1912 по 1914 роки провів 12 поєдинків у складі збірної Бельгії
• Гектор Раемаєкерс — дворазовий чемпіон Бельгії, володар Кубку Бельгії 1912 року, в період з 1905 по 1913 роки провів 12 поєдинків за бельгійську збірну
• Робер Хустін — в період з 1905 по 1909 роки провів 10 поєдинків у футболці збірної Бельгії
• Жуль Лавін — в період з 1928 по 1932 роки провів 10 поєдинків у складі бельгійської збірної
• Фернанд Кооссенс — в період з 1908 по 1910 роки провів 7 поєдинків у складі збірної Бельгії
• Моріс де Костер — в період з 1913 по 1914 роки провів 5 поєдинків у складі бельгійської збірної
• Альфонс Райт — переможець чемпіонату Бельгії 1908 року, володар Кубку Бельгії 1912 року, в період з 1906 по 1907 роки провів 7 матчів у футболці збірної Бельгії
• Лорен Тунен — в період з 1904 по 1909 роки провів 4 поєдинки у складі бельгійської збірної
• Моріс Вертонген — в період з 1907 по 1909 роки провів 4 поєдинки у складі збірної Бельгії
• Анрі Леру — в 1908 році зіграв 3 матчі у футболці бельгійської збірної
• Жюль Маїн — в період з 1912 по 1913 роки зіграв 3 матчі у складі збірної Бельгії
• Адольф Бекеворт — володар Кубку Бельгії 1912 року, у футболці бельгійської збірної зіграв 2 поєдинки в 1913 році
• Фернанд Брішант — у складі збірної Бельгії зіграв 2 поєдинки в 1914 році
• Анрі Дедекер — в 1905 році зіграв 2 матчі у складі бельгійської збірної
• Жорж Мазот — в 1908 році зіграв 2 поєдинки у складі збірної Бельгії
• Жак Стерквал — в 1909 році зіграв 2 матчі у складі бельгійської збірної
• Фернанд Вуссур — в період з 1944 по 1945 роки зіграв 2 поєдинки у складі збірної Бельгії
• Артур Кулеерс — дворазовий чемпіон Бельгії і кращий бомбардир чемпіонату у складі Беєрсхоту, свій 5-й та останній титул переможця чемпіонату як гравець завоював у складі «Расінгу» в 1948 році
• Жорж Куерітет — у футболці бельгійської збірної зіграв 1 поєдинок в 1904 році
• Гільйом Ванден Хоутен — у складі збірної Бельгії зіграв 1 поєдинок в 1921 році
• Жеф Вієрс — у футболці бельгійської збірної зіграв 1 поєдинок в 1955 році