Ватермаль-Буафор

Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА: [ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə]  вимовафайл, фр. Watermael-Boitsfort МФА: [wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).

Ватермаль-Буафор
нід. Watermaal-Bosvoorde
фр. Watermael-Boitsfort
Ратуша в комуні Ватермаль-Буафор.
Прапор coat of arms of Watermael-Boitsfortd

Координати 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д.

Країна  Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з
сусідні нас. пункти
Іксель, Брюссель, Одергем, Сінт-Генезіус-Роде, Хуіларт, Оверейсе, Уккел ?
Бургомістр Март Пейфа (фр. Martine Payfa (станом на 2012 рік)
Перша згадка 1132
Площа 12,93 км²
Населення 24249 [1]  (2011)
Густота населення 1,9  осіб/км²
Національний склад фламандці, валлони
Катойконім нід. Watermaal-Bosvoordenaar
Міста-побратими Шантії
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1170
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21017 [1]
GeoNames 2783979
OSM r58264 ·R
Офіційний сайт (нід.), (фр.)  (фр.) (нід.)
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор (Бельгія)
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор (Брюссельський столичний регіон)
Ватермаль-Буафор на карті Брюсельського столичного регіону.

Назва

Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об'єднанням двох самостійних населених пунктів Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort — 1227 року[2]

В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966),[3], Watremale (1138,[4] 1191[3]), Watermale (1162,[3] 1180,[4] 1221[3]), Watermala (1222[3][4]), Watermalle (1271[4]).

У сучасній голландській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові Watermael.

На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. Alphonse Wauters), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства).[4] За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).

Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. Maurits Gysseling, фр. Maurits Gysseling) висловив думку про те, що назва походить від слова «вода».[3]

Походження назви Босфорде у голландському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще менш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай).[5]

Географія

Комуна розташована на півдні Брюссельського столичного регіону. 58 % території комуни займає північна частина Суаньського лісу.

Історія

Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль — на півночі, а Буафор — на півдні відносно один одного. Перша згадка про Ватермаль відноситься до 888 року, а про Буафор — до 1227 року. Села були розділені поміж собою полем. Однак вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем відносились до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церква, розташована у Ватермалі, була збудована у 10 або 11 столітті.

У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, у яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.

Населення

  • Джерело: INS — De: з 1846 по 1970 роки 1846 населення на 31 грудня, з 1981 року — населення на 1 січня
  • Джерело: бельгійське Головне управління статистики [6]

Посилання

  1. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
  3. Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050
  4. Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336.
  5. Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169.
  6. http://www.ibz.rrn.fgov.be/fileadmin/user_upload/fr/pop/statistiques/population-bevolking-20190101.pdf


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.