Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА: [ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə] 
вимовафайл, фр. Watermael-Boitsfort МФА: [wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).
Координати 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Назва
Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об'єднанням двох самостійних населених пунктів — Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort — 1227 року[2]
В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966),[3], Watremale (1138,[4] 1191[3]), Watermale (1162,[3] 1180,[4] 1221[3]), Watermala (1222[3][4]), Watermalle (1271[4]).
У сучасній голландській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові — Watermael.
На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. Alphonse Wauters), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства).[4] За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).
Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. Maurits Gysseling, фр. Maurits Gysseling) висловив думку про те, що назва походить від слова «вода».[3]
Походження назви Босфорде у голландському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще менш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай).[5]
Географія
Комуна розташована на півдні Брюссельського столичного регіону. 58 % території комуни займає північна частина Суаньського лісу.
Історія
Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль — на півночі, а Буафор — на півдні відносно один одного. Перша згадка про Ватермаль відноситься до 888 року, а про Буафор — до 1227 року. Села були розділені поміж собою полем. Однак вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем відносились до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церква, розташована у Ватермалі, була збудована у 10 або 11 столітті.
У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, у яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.
Населення
- Джерело: INS — De: з 1846 по 1970 роки 1846 населення на 31 грудня, з 1981 року — населення на 1 січня
- Джерело: бельгійське Головне управління статистики [6]
Посилання
- Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
- Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
- Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050
- Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336.
- Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169.
- http://www.ibz.rrn.fgov.be/fileadmin/user_upload/fr/pop/statistiques/population-bevolking-20190101.pdf