Уккел

Уккел (фр. Uccle, нід. Ukkel) — одна з дев'ятнадцяти комун, що утворюють Брюссельський столичний регіон. Уккел розміщено у південній частині брюссельської агломерації. Населення комуни — 78278 чоловік. Уккел — друга за площею комуна Брюссельського столичного регіону, після міста Брюссель. За кількістю населення Уккел займає четверте місце.

Комуна
Уккел ( з голландської) або Укль (з французької)
фр. Uccle, нід. Ukkel
Мерія комуни Уккел.
Прапор coat of arms of Uccled

Координати 50°48′14″ пн. ш. 4°19′45″ сх. д.

Країна Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з
сусідні нас. пункти
Іксель, Брюссель, Форе, Linkebeekd, Ватермаль-Буафор, Сінт-Генезіус-Роде, Drogenbosd, Beerseld ?
Голова Boris Dillièsd
Площа 22,91 км²
Висота центру 71 м[1]
Офіційна мова голландська, французька
Населення 78278 [2]  (2011)
Катойконім нід. Ukkelaar
фр. Ucclois
Міста-побратими Нейї-сюр-Сен
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1180
Ідентифікатор 21016
GeoNames 2785123
OSM r58253 ·R
Офіційний сайт ukkel.be
Уккел ( з голландської) або Укль (з французької)
Уккел ( з голландської) або Укль (з французької) (Бельгія)
Уккел ( з голландської) або Укль (з французької)
Уккел ( з голландської) або Укль (з французької) (Брюссельський столичний регіон)

Як і в інших комунах Брюссельського регіону, в Уккелі домінує франкомовне населення.

В Укклі розташована значна кількість дипломатичних місій і резиденцій. Зокрема, в комуні розташовано Посольство України в Бельгії на авеню Альберта Ланкастера (Avenue Albert Lancaster) в будинку № 30 50°47′43″ пн. ш. 4°21′38″ сх. д..[3]

Уккел є «науковим містечком»: на його території розміщено Королівський метеорологічний інститут, Королівську обсерваторію та Королівський інститут атмосфери.

Уккел відноситься до числа престижних, екологічних і дорогих комун Брюсселя з домінуючою невисокою житловою забудовою та великою кількістю кварталів з багатими приватними маєтками. У порівнянні з іншими комунами Брюсселя, Уккел має відносно низьку частку населення неєвропейського походження та іммігрантів. Помітну частину населення складають французи.

Назва

Походження назви комуни Уккел не є остаточно визначеним, однак припускається, що вона походить від германського слова huk — «пагорб» з додаванням до нього зменьшувального закінчення «l».[4]

Історія

Уккел на карті Йозефа Ферраріса, 1777 рік.

Перша згадка про поселення під назвою Уккел відноситься до 1090 року. Тутешня парафія є доволі стародавньою — припускається, що вона була заснована ще у 7 столітті. За переказами, тутешня церква Святого Петра була освячена 804 року королем франків Карлом І Великим і папою Левом ІІІ.[4]

Ці території були під прямим управлінням спочатку графів графства Левене, а потім герцогів герцогства Брабант. Потроху, протягом століть, володіння герцогів меншали по мірі того як вони потрапляли у користування місцевим панством, яке будувало тут свої великі маєтки. Таким чином володіння герцога, до складу яких входив і Уккел, у 18 столітті складали лише невелику частку цих територій.[4]

У стародавніх джерелах згадується графство Уккел. Сам же населений пункт певний час був судовою столицею регіону, до складу якого входив також і Брюссель. Від назви населеного пункту походить назва феодального права — так званого Уккельського права (фр. droit d’Uccle), що давало певні чітко визначені привілеї для сільських поселень. Село Уккел отримало різні свободи від герцога ще 1213 року.[4]

Уккел на карті Брюсельського столичного регіону.

Село було перетворено на комуну 1795 року в період французького панування у Бельгії (1794—1815 роки). При утворенні комуни до села було приєднано всі великі навколишні маєтки, серед яких були й доволі стародавні. Так, один з найстародавніших таких маєтків — замок Карло (Carlo), що був розташований в районі теперішнього Saint-Job, був заснований ще на початку 13-го століття і був перебудований 1775 року у неокласичному стилі. Замок було зруйновано 1790 року.[4] На території комуни досі збереглося багато будівель і замків колишніх маєтків.

Період бурхливого розвитку Уккела припадає на XIX століття. Кількість жителів збільшилась з 3091 1815 року до 19697 у 1903 році. Розвиток Уккела зумовлено тим, що через нього проходили дві економічно важливі дороги: в Шарлеруа та Брен-л'Алле.

Населення

Населення комуни Уккел з 1990 по 2011 рік
Рік199019952000200520072008200920102011
Населення754027404074221749767657676732773367758978288
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 78288 чоловік, з яких 55688 людей (71,13 %) були бельгійського походження і 22600 (28,87 %) — іноземцями, з яких 18023 людини походили з країн Євросоюзу, 4577 чоловік — з інших країн світу. З всіх іноземців 15 людей мали статус політичних біженців.

Склад населення комуни Уккел за країнами походження в різні роки.
Країна походження2003[5]2008[6]2011[7]
Бельгія570945611855688
Бразиліян. д.н. д.225
Велика Британіян. д.864868
Греціян. д.н. д.328
Даніян. д.н. д.240
Іспанія122411781229
Італія173117291804
Дем. Респ. Конго
(колишній Заїр)
н. д.н. д.372
Марокко495421460
Нідерландин. д.572589
Німеччинан. д.806827
Польщан. д.8361172
Португалія117512461304
РФн. д.н. д.446
Румуніян. д. н. д. 610
СШАн. д.н. д.253
Угорщинан. д.н. д.249
Українан. д.н. д.90
Філіппінин. д.н. д.248
Франція576871557839
Швеціян. д.н. д.212
Інші777658073235
Разом753787673278288
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких перевищує 200 осіб.

Розташування

Уккел межує з такими комунами: Форе, Іксель, місто Брюссель, Ватермаль-Буафор, Сінт-Генесіус-Роде, Лінкебек, Дрогенбоc, Беeрсел (перші чотири комуни — брюссельські, решта фламандські).

Пам'ятки

Парки й ліси

Уккел — одна з найзеленіших комун Брюсселя, на його території розміщено багато парків і садів і Суаньський ліс. Частина Уккела зберегла характер сільської місцевості з вільним простором та сільськими маєтками.

Архітектура

Православна церква

Храми

  • Православна церква. Церкву було зведено у 19361960 роках за проектом Миколи Іселенова (Nicolas Iselenov) для російської громади Уккела, що складалась з емігрантів першої хвилі (залишили Росію під час революції та громадянської війни). Церкву розміщено на проспекті Де Фре (нід. Frélaan).
  • Церква святого Петра розташована у старому центрі комуни. Сучасну церкву було збудовано у 17781782 роках у стилі неокласицизму на місці старої, романської церкви архітектором Клодом Фіско (Claude Fisco). 1937 року церкву було розширено. Убранство церкви включає картини XVIXVII століть і меблі XVIII століття.
  • Капела Богоматері-в-біді (нід. Onze-Lieve-Vrouw ter Nood). Ймовірно було засновано у XV столітті, проте сучасного вигляду капела набула у XVII столітті. Капелу розміщено на вулиці Сталле (нід. Stallestraat) , 50.

Транспорт

На території Уккеля розміщено чотири залізничні станції:

  • На лінії 124 Брюссель-Шарлеруа: Уккел-Калевут (фр. Uccle-Calevoet, нід. Ukkel-Kalevoet) та Уккел-Сталле (фр. Uccle-Stalle, нід. Ukkel-Stalle)
  • На лінії 26 Схарбек-Халле: Мунсберг (фр. Moensberg, нід. Moensberg) і Сен-Жоб (фр. Saint-Job, нід. Sint-Job)

Уккел обслуговують трамвайні маршрути 92, 55, 23, 24, 97, а також швидкісні 3, 4, 7 й велика кількість автобусних маршрутів, зокрема 60, що поєднує комуну з Єврокварталом.

Спорт

В Уккелі розміщено Немо 33 — глибинний басейн для рекреаційного підводного плавання.

Джерела

  • Weekend reisgids Brussel (путівник Брюсселем), видавництво Casterman, 1996, ISBN 90-303-2208-X стор. 119—123

Див. також

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
  2. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine. на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  3. Посольство України в Королівстві Бельгія.
  4. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 311.
  5. 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49.
  6. Commune d'Uccle. 2010. P. 14.
  7. Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.