Рататоск
Ратато́ск (ісл. Ratatoskur, норв. Ratatosk, нім. Ratatöskr) — міфічна тварина, що за давньогерманськими віруваннями живе на Іґґдрасіллі (світовому дереві життя).
Рататоск ісл. Ratatoskur, норв. Ratatosk, нім. Ratatöskr | |
---|---|
Зображення Рататоска на середньовічному ісландському манускрипті | |
Міфологія | Германці та ісландці |
Значення імені | «білка», «щур, що гризе» |
Місцевість | Германський світ |
Заняття | передача усних повідомлень |
Згадки | Старша Едда |
Пов'язані персонажі | Нідгьоґґ, |
Частина від | скандинавська міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Етимологія
Слово Рататоск має два елементи — rati («мандрівник; той, що рухається») та tosk (в перекладі «ікло; зуб»); rattus — також назва пацюків (зокрема, пацюка мандрівного, Rattus norvegicus). Можливе трактування всієї назви як «щур, що гризе», оскільки цей персонаж пов'язують з циклом знищення та відбудови на Іґґдрасилі.
- докладніше див.: en: Ratatoskr
Рататоск як персонаж
Функція Рататоска полягала у передачі слів дракона Нідгьоґґа, що живе під світовим деревом, орлові, який сидить на верхівці цього дерева. Оскільки Іґґдрасілль велетенський, то сварячись орел і дракон не чують один одного. Таким чином, Рататоск здійнює місію «поштаря». В дещо пізніших згадках говориться про те, що, бігаючи деревом, білка певною мірою забуває інформацію, тому подає її в перекрученому вигляді, тим самим посилюючи розбрат між орлом та драконом. Детально дана істота описана в давньоісландському збірнику саг «Старша Едда»:
Рататоск білка
жваво снує
по ясеню Іґґдрасілль;
всі промови орла
поспішає віднести вона
до Нідгьоґґа донизу.[1]
Загалом Рататоск вважається персонажем Межі зони Верху в системі еддичної просторової моделі світу, запропонованої Д. О. Королем.[2] Більшість джерел зображує Рататоска червоним, що, на думку російського культуролога В. С. Дарененкової, є символом межі, тому що уособлює земне життя та активність.[3]
Галерея
Рататоск в популярній культурі
Рататоск є одним з головних гри-героїв казки «Tales of Symphonia: Dawn of the new world». Це дух старого гігантського дерева Харлан, зруйнованого війною Мани.
Білка Рататоск з'являється в романі «Американські боги» (англ. American Gods, 2001) англійського письменника Ніла Ґеймена.
Джерела
- Старшая Эдда. Пер. А. С. Корсуна. — Л.: Лит. памятники, 1963.
- Матеріали лекцій Г.Казакевича зі спецкурсу «Етноси давньої Європи».