Рафаїл (Заборовський)
Митрополит Рафаї́л, в миру Михайло Заборо́вський (нар. 1676, Зборів, Польща; нині Тернопільська область, Україна — † 22 жовтня 1747, Київ) — український церковний, громадський та освітній діяч. Архієпископ Київський і Галицький (з 1731), Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії (з 1743), член Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723).
| Рафаїл Заборовський | ||
 | ||
| Митрополит Рафаїл (Заборовський) | ||
| ||
|---|---|---|
| 13 квітня 1731 — 22 жовтня 1747 | ||
| Церква: | Російська Православна Церква | |
| Попередник: | Ванатович Варлаам | |
| Наступник: | Тимофій (Щербацький) | |
| Альма-матер: | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 1677 Зборів | |
| Смерть: | 22 жовтня 1747 Київ | |
| Похований: | Софійський собор | |
| Єп. хіротонія: | 15 серпня 1725 р. | |
Біографія
%252C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F%252C_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%252C_XVIII_%D0%B2.jpg.webp)
Родом зі Зборова (тепер Тернопільська область). Навчався у єзуїтських школах, потім у Києво-Могилянській Академії.
1723 року призначений обер-ієромонахом Російського імперського флоту. Згодом був архімандритом Тверського монастиря та асесором св. Синоду.
1725 року висвячений на єпископа Псковського і Нарвського. Заснував першу школу у тій єпархії.
1731 року призначений архієпископом Київським і Галицьким (замість засудженого та засланого російським імперським урядом Варлаама Ванатовича). Сприяв нівеляційним заходам російського уряду в Київської митрополії. Працював над піднесенням наукового рівня і матеріального стану Києво-Могилянської Академії.
1732 року сербський митрополит Сеяднович звернувся до Заборовського з проханням прислати йому десять вчених з Київської Академії.
За Заборовського збудована Велика Лаврська дзвіниця, добудована дзвіниця Софійського собору, другий поверх Староакадемічного (Мазепиного) корпусу Києво-Могилянської Академії. Проведено значні будівельно-реставраційні роботи у Софійському соборі та на його подвір'ї — зокрема, виготовлено грандіозний софійський іконостас (визначну пам'ятку українського бароко), завершено будівництво Будинку митрополита (який набрав вигляду розкішного двоповерхового палацу). Шедевром української барокової архітектури стала Брама Заборовського.
1743 року російською владою йому повернуто митрополичий титул[1].
Помер 22 жовтня 1747 року. Похований в склепі на території Софійського собору.
Примітки
- «Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії»
Джерела та література
- О. М. Дзюба. Заборовський Рафаїл // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 185. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- о. Юрій Федорів. Історія Церкви в Україні.— Львів: Свічадо, 2007.
- Митрополит Рафаїл Заборовський
- Заборовський Рафаїл
- Українська енциклопедія. Малий словник історії України.
Посилання
- Заборовський Рафаїл // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 453. — 1000 екз.
| Попередник: | Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії 1731—1747 |
Наступник: |
| Варлаам (Ванатович) | Тимофій (Щербацький) |