Рачков Іван Ілліч

Рачков Іван Ілліч
Народження	8 березня 1921; Іванівка
Смерть	4 грудня 2000 (79 років); Ялта
Країна	СРСР→ Україна
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	Морська авіація
Роки служби	1939–1974
Звання	Полковник авіації
Формування	Балтійський флот
Війни / битви	Радянсько-фінська війна; Німецько-радянська війна

Рачко́в Іва́н Іллі́ч (8 березня 1921(19210308) — 4 грудня 2000) — радянський військовий льотчик. Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

Навчався у Іванівській семирічній школі, згодом — у середній школі міста Очакова. Здобув неповну середню освіту.

У листопаді 1939 року призваний до Військово-морського флоту СРСР. Службу проходив у складі 1-ї особливої бригади морської піхоти Балтійського флоту. Учасник радянсько-фінської війни.

У 1943 році закінчив Миколаївське військово-морське авіаційне училище імені С. О. Леваневського й був направлений штурманом 1-ї ескадрильї у 2-й авіаційний полк перегонки літаків, який займався доставкою американських літаків A-20G «Бостон», що поставлялися по ленд-лізу, з Красноярська на Північний і Балтійський флот. З січня по червень 1944 року перегнав 15 літаків, з яких 8 — на відстань понад 1500 км та 7 — на відстань понад 3500 км. За відмінну роботу двічі заохочувався грошовими преміями по 1000 карбованців[1].

У липні 1944 року молодший лейтенант І. І. Рачков направлений у 51-й мінно-торпедний авіаційний полк 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Балтійського флоту. Призначений штурманом ланки 3-ї ескадрильї до екіпажу Героя Радянського Союзу М. В. Борисова.

Всього за роки війни здійснив 25 бойових вильотів, брав участь у затопленні тральщика і семи транспортів супротивника загальною водотоннажністю 65 000 тонн.

Після війни продовжував службу в авіації військово-морського флоту.

У 1948 році направлений на навчання до Вищої офіцерської школи штурманів, по закінченні якої проходив військову службу в бойових частинах ВПС ВМФ.

У 1956 році підполковник І. І. Рачков закінчив штурманський факультет Військово-повітряної академії й був направлений для подальшої служби у частини армійської авіації.

З 1974 року полковник І. І. Рачков — у запасі. Жив у місті Ялта, очолював міський штаб цивільної оборони.

Помер 4 грудня 2000 року. Похований на Новому цвинтарі в Ялті.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 березня 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм, молодшому лейтенантові Рачкову Івану Іллічу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5084).

Також нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (13.10.1944, 24.10.1944, 10.02.1945, 19.04.1945), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.

Іванівська ЗОШ I–III ступенів носить ім'я І. І. Рачкова. У рекреації школи розміщена експозиція, присвячена йому[2].

Бундюков А. Т., Кравченко М. В. «Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области» — Одесса: Маяк, 1982.
«Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937–1945» — М.: Воениздат, 1977.
Цупко П. И. «Торпедоносцы» — М.: ДОСААФ, 1987.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.