Репецька Леся Станіславівна
Ле́ся Станісла́вівна Репе́цька (Леся Тельнюк; нар.26 лютого 1964, Київ) — українська співачка, композиторка, учасниця дуету «Сестри Тельнюк», народна артистка України (2019).[1]
Репецька Леся Станіславівна | |
---|---|
Леся Тельнюк | |
Народилася |
26 лютого 1964 (57 років) Київ |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Місце проживання | Гатне |
Діяльність | співачка, композитор |
Відома завдяки | учасниця дуету «Сестри Тельнюк» |
Батько | Станіслав Тельнюк, письменник |
Мати | Нелля Копилова, філолог, перекладач східних мов |
Родичі |
сестра Галина Батьковська, дядько Володимир Тельнюк-Адамчук |
У шлюбі з | Олег Репецький |
Діти | син Остап |
Нагороди | Народна артистка України (2019) |
Загальні відомості
Народилася 26 лютого 1964 року в Києві в родині письменника Станіслава Тельнюка і редактора-перекладача Неллі Копилової. Навчалася в київській школі № 58.[2]
Закінчила Київський інститут культури, факультет оркестрового диригування.
Разом з сестрою Галею виступає у відомому дуеті «Сестри Тельнюк», який сформувався 1986 року.
Пише музику на вірші батька — Станіслава Тельнюка, сестри Галини, класиків української поезії Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Лесі Українки, Ліни Костенко та ін.
Дипломант Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» (1989, м. Чернівці; 1991, м. Запоріжжя).
Чоловік, Олег Репецький, музикант і власник фірми з продажу музичних інструментів та звукотехніки «Комора».
Має сина Остапа.
Примітки
- Указ Президента України від 22 січня 2019 року № 14/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- З Днем народження, школо!
- Указ Президента України від 17 березня 2009 року № 164/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- День народження української композиторки Лесі Тельнюк
- Леся Тельнюк — пісні, біографія — українські пісні pisni.org.ua
- Партія «без політиків» зарахувала до своїх лав сестер Тельнюк
- Інтерв'ю з сестрами Тельнюк ukrinform.ua
- Гармонія сестер, що йде від батька // Літературна Україна, 2016, № 4 (4 Лютого). — С. 1,7