Республіка Тайвань

Республіка Тайвань (кит.: 臺灣民主國; піньїнь: Táiwān mínzhǔ guó; певедзі: Tâi-oân Bîn-chú-kok; літ.: 'Демократична держава Тайвань') — самопроголошена держава, що існувала на острові Тайвань в 1895 році перед анексією острова Японською імперією.

臺灣民主國 Tâi-oân Bîn-chú-kok (Тайванська) Thòi-vân Mìn-chú-koet (Хакка) Республіка Тайвань невизнана держава 1895 Прапор Державна печатка Розташування Формоза Столиця Тайбей (травень-червень) Тайнань (червень-жовтень) Мови тайванська, хакка, тайванські мови Форма правління республіка Президент  - травень 1895 – червень 1895 Тан Цзінсун  - червень 1895 – жовтень 1895 Лю Юнфу (де факто) Історичний період Новий імперіалізм  - Проголошена 23 травня 1895  - Завойована 21 жовтня 1895 Населення  - 1895 2 980 000 осіб Валюта Таель Цін Сьогодні є частиною Республіка Китай Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Республіка Тайвань

Передача Тайваню Японії за Сімоносекським договором викликала масовий протест на Тайвані. 23 травня 1895 року група чиновників і шеньши оголосила про відділення острова від імперії Цін і проголошення Тайванської республіки з колишнім губернатором острова Тан Цзінсуном як її президента. Метою цієї акції було збереження Тайваню під китайською владою, так як під верховенством Тайванської республіки китайські війська на острові могли б чинити опір японцям без формального порушення Сімоносекського договору.

Очолив війська Лю Юнфу — колишній командувач Військ Чорного прапора, що воювали з французами у В'єтнамі («Військами Чорного прапора» називали залишки тайпінськіх військ, які відступили до В'єтнаму, а їм було обіцяно повне прощення, якщо вони в якості китайського експедиційного корпусу будуть битися проти французів під час франко-китайської війни). Почавши завоювання Тайваню, 29 травня 1895 року японські війська висадилися під Цзілуном, і 3 червня взяли місто; президент Тан і віце-президент Цю Фенцзе втекли на континент. В кінці червня прихильники Республіки, що залишилися, зібрали сили в Тайнані, проголосивши новим президентом Лю Юнфу. Японці розгромили республіканців і взяли Тайнань в жовтні 1895 року.

Історичний огляд республіки Тайвань. Після знищення Тайванської республіки японський генерал-губернатор Кабаяма Сукенорі повідомив в Японію, що «острів умиротворений», і приступив до створення цивільної адміністрації. Однак в грудні на півночі Тайваню стався ряд антияпонських повстань, і в подальшому відбувалося приблизно по одному повстання в місяць. Проте, до 1902 року антияпонський опір серед етнічних китайців зійшов нанівець. Політика батога і пряника, що застосовувалася колоніальною адміністрацією, дала свої плоди.

У 1895 році, після Японо-китайської війни, згідно Сімоносекського договору Тайвань був переданий Японії. Відразу після підписання договору обидва уряди послали на Тайвань своїх представників для здійснення процедури передачі, весь процес повинен був зайняти не більше двох місяців. Церемонія передачі відбувалася на борту японського корабля, так як китайські представники побоювалися ворожих дій з боку жителів Тайваню. Нова японська колоніальна адміністрація дала мешканцям Тайваню два роки для того, щоб ті могли прийняти рішення: залишитися під японським управлінням або покинути острів.