Тайванська мова

Тайва́нська мо́ва (на думку інших дослідників, тайванський діалект китайської мови, Tâi-oân-oē або Hō- ló-oē), — ідіом китайської гілки сино-тибетської сім'ї. Структурно являє собою одну з говірок Південноміньської мови (або діалекту китайської мови), на материку поширена насамперед у провінції Фуцзянь, від якої Тайвань відділений протокою. Проблема «мова чи діалект?» у зв'язку з тайванською (як і з самою південноміньською, і з багатьма іншими ідіомами, родинними літературній китайській) поки не має загальноприйнятого в науці рішення і, як часто в таких випадках, ускладнена політичними міркуваннями.[1][2]

Тайванська мова
臺灣話 / Dāiūan ūe
Поширена в Тайвань, КНР, Сінгапур, Малайзія, Індонезія, М'янма, Таїланд, Макао, США, Японія, Філіппіни, В'єтнам.
Регіон Тайвань
Носії 18 мільйонів на Тайвані(2002)
40-55 мільйонів в діаспорі.
Класифікація

Сино-тибетська сім'я

Китайська група
Міньські мови
Південноміньські мови
Офіційний статус
Офіційна  Республіка Китай
Коди мови
ISO 639-3 nan (всі Міньські мови)

Поширення

Тайванська мова (діалект) поширена на острові Тайвань. На ній говорить велика частина населення острова (близько 70% населення, так звані холо). Холо становили ще більший відсоток населення до припливу масової імміграції з материкового Китаю в 1949 році, що послідувала після перемоги на материку комуністів, утворення КНР та евакуації уряду Чан Кайши на Тайвань. По відношенню до іммігрантів та їх нащадків носії тайванської є корінними жителями острова, хоча і до появи на Тайвані холо там в свою чергу жили носії архаїчних тайванських мов, що відносяться до австронезійської сім'ї (цоуської тощо), і нині вкрай нечисленні. Вважається, що мови аборигенів Тайваню вплинули на тайванську мову (діалект) і збільшили її відмінності з тим варіантом південномінської, якою розмовляють на материковому Китаї.

Розвиток

Офіційного статусу не має. Нею читаються деякі оголошення в тайбейському метро. Розвинена недержавна преса, інтернет, видаються книги. Вживаються як китайські ієрогліфи, так і розроблена європейськими місіонерами писемність на основі латиниці (Pe̍h-oē-jī, скорочено POJ), однак вона не є офіційною.

Фонетика

Тайванська мова (діалект) має сім тонів, на відміну від літературної китайської, в якій чотири тони. Є носові голосні (як у французькій мові).

Антропоніміці

Примітки
  1. Rev. Edward J. Flanigan MM (洪 惠 眾 神父), «Taiwanese-English Dictionary», Maryknoll Language Service Center, Taichung, Taiwan, Aug. 2002. (півд-мін.) (англ.) (кит.)
  2. 董峰政 (Дун Фенчжень), «臺 語 通用 拼音 字典» (тайвансько-китайський словник), 臺南市 寧南 語言 文化 協會 (Лінгвістична й культурна асоціація Тайнаня), Тайнань, липень 2006 (півд-мін.) (кит.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.