Реєстр сайтів, заборонених в Російській Федерації

Доступ до реєстру організовано за допомогою сайту eais.rkn.gov.ru, який, проте, не надає звичайним користувачам можливості ознайомитись з усім реєстром або його частинами. Сайт забезпечує тільки:

• отримання відповіді, чи знаходиться в реєстрі той чи інший сайт або будь-які його сторінки;
• подачу повідомлення про сайти, що містить заборонену інформацію, для подальшого включення ресурсу до реєстру (передбачені анонімні повідомлення);
• отримання операторами зв'язку, які мають російську ліцензію, повних переліків ресурсів, включених до реєстру.

7 червня 2012 року до Державної думи внесли проект Федерального закону Російської Федерації «Про внесення змін до Федерального закону „Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров'ю та розвитку“ і окремі законодавчі акти Російської Федерації з питання обмеження доступу до протиправної інформації в мережі Інтернет», розроблений за участю Ліги безпечного інтернету[5][6]. У законопроекті передбачалося внесення до федеральних законів положень, які дозволяють обмежити доступ до сайтів, які містять протиправну інформацію. Деякі експерти висловили побоювання, що такі заходи будуть використовуватись для цензури Інтернету[7].

10 липня 2012 роки перед другим голосуванням по законопроекту в знак протесту відбувся страйк російськомовного сегменту Вікіпедії — його робота була тимчасово припинена, вміст всіх сторінок приховано від перегляду, на головній сторінці проекту було розміщено лише відповідний інформаційний банер. У прес-релізі російської Вікіпедії стверджувалось, що запропоновані «поправки можуть стати основою для реальної цензури в мережі Інтернет …»[8].

11 липня 2012 року законопроект прийняли відразу в другому і третьому читаннях. 28 липня 2012 року відбулось підписання президентом[9]. Були внесені зміни, в тому числі, в Федеральний закон 149-ФЗ «Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації».

У жовтні 2012 року на конференції RIW Катерина Ларіна (директор департаменту держполітики в області ЗМІ Мінкомзв'язку) заявила, що Федеральний закон № 139-ФЗ був «написаний, по суті, для боротьби саме з закордонними сайтами — для їх блокування на рівні операторів зв'язку»[10].

Реєстр створено за зразком системи Росфінмоніторингу, яка використовується для блокування банківських рахунків терористів[11].

1 листопада 2012 року розпочав роботу сайт[12]. За перші 12 годин роботи його відвідало 100 тисяч унікальних користувачів[13].

Піратська партія Росії вирішила продемонструвати неефективність реєстру заборонених сайтів. Вона запустила проект РосКомСвобода, в рамках якого бажаючим надають анонімний доступ до сайтів, які заблоковані в РФ з тих чи інших причин. Доступ здійснюється з серверів, що знаходяться за межами Росії і не підпадають під дії системи блокування[14].

14 листопада 2012 року Олена Мізуліна (один з авторів законопроекту) заявила, що профілактична мета закону — без застосування покарання домогтися безпечної інформаційного середовища — досягнута.

На замовлення Ліги безпечного інтернету ведеться розробка автоматичної системи пошуку, розпізнавання і видалення забороненої інформації[15].

23 листопада 2012 сайт удостоївся премії РОТОР в номінації «Відкриття року»[16].

За повідомленнями РІА Новини[12] процедура обробки скарг складається з декількох етапів:

• подані відвідувачами сайту повідомлення фільтруються на предмет спаму ;
• фахівці Роскомнадзору фіксують заяви про потенційно неприйнятні сайти;
• заяви направляються для отримання експертного висновку про наявність порушень;
• ресурс вноситься до реєстру;
• хостинг-провайдерам цих сайтів надсилається повідомлення.

Якщо скарга на ресурс буде прийнята, то сайт може бути заблоковано протягом шести днів від дати скарги:

• доба на передачу запиту від Роскомнадзору до уповноваженого органу;
• доба на розгляд звернення уповноваженим органом та надсилання відповіді оператору реєстру;
• три доби на видалення контенту власником ресурсу або блокування сторінки хостинг-провайдером;
• добу на блокування сторінки оператором зв'язку, якщо заборонену інформації не приберуть власники і не заблокують інтернет-провайдери .

Після видалення забороненого контенту ресурс буде виключено з реєстру.

За довідкою Російської газети, рішення про внесення до реєстру зможуть приймати, крім Роскомнадзору, також МВС (боротьба з порнографією), ФСКН (оборот наркотиків) і Росспоживнагляд (заклики до самогубства)[17].

Оператори «МТС» і «Вимпелком» підтвердили, що вже мають у своєму розпорядженні системами фільтрації трафіку і тестували взаємодія своїх систем з реєстром заборонених сайтів. Обидві компанії заявили про значні додаткові витрати (близько 50 млн дол.) на розробку і підтримку подібних систем[13].

3 листопада 2012 року на сайті Роскомнадзору було повідомлено, що Google і YouTube офіційно повідомили про готовність брати на спеціально виділені адреси електронної пошти відомості про записи в реєстрі інформації, забороненої до поширення на території Російської Федерації[18][19]. 15 листопада 2012 року Є. Мізуліна пояснила, що для блокування копій раніше забороненої інформації додатковий експертний висновок не потрібен[15]:

Якщо одного разу будь-яка інформація визнана забороненою, то навіть якщо вона розміщується в інших місцях, вона підлягає видаленню. Без будь-яких додаткових експертиз.

• Проект «Золотий щит» (англ. The Golden Shield Project The Golden Shield Project, кит. 金盾工程, jīndùn gōngchéng неофіційна назва — «Великий китайський файрвол» (англ. Great Firewall of China — гра слів, похідне від англ. Great Wall of China — Велика Китайська стіна) — система фільтрації вмісту Інтернету в КНР, повністю введена в експлуатацію в 2003 році. Проект являє собою систему серверів на інтернет-каналі між провайдерами та міжнародними мережами передачі інформації, яка фільтрує інформацію.
• 9 листопада 2012 року Австралія відмовилася від планів введення для провайдерів обов'язкових тематичних інтернет-фільтрів. Але провайдери будуть блокувати 1400 сайтів з дитячою порнографією зі списку «найгірших ресурсів» Інтерполу[59]. Три австралійських провайдера блокують сайти із списку з 2010 року.

• Протести проти SOPA і PIPA
• Страйк російської Вікіпедії
• Інтернет-цензура
• Індекс заборонених книг

• Офіційний сайт
• Форма для перевірки блокування сайтів .
• К. Д. Ридченко. "" Моральний кодекс «користувача Інтернет і державна цензура кіберпростору: деякі питання законодавчого регулювання» ^{[недоступне посилання з Июнь 2018]} .
• Г. С. Клименко, І. В. Дронов . Чи потрібен чорний список зарубіжних сайтів // Інтерв'ю телеканалу Москва 24, жовтень 2012 року.