Ринхомис

Ринхомис (Rhynchomys) — рід гризунів родини мишових (Muridae). Зустрічаються тільки на острові Лусон на Філіппінах. На вигляд дуже схожі на землерийок і є прикладом конвергентної еволюції. Ринхомиси харчуються м'якотілими безхребетними, що мешкають під опалим листям.

?
Ринхомис

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Glires)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Родина: Мишові (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Ринхомис (Rhynchomys)
Thomas, 1895

Ареал ринхомисів на острові Лусон. Помаранчевий = R. soricoides, червоний = R. tapulao, блакитний = R. banahao і зелений = R. isarogensis.
Види

Rhynchomys banahao
Rhynchomys isarogensis
Rhynchomys labo
Rhynchomys mingan
Rhynchomys soricoides
Rhynchomys tapulao

Посилання
Вікісховище: Rhynchomys
EOL: 111182
ITIS: 585075
NCBI: 237999

Характеристика

Рило витягнуте і дуже довге, подібне до мідицевих. Очі маленькі. Голова і тіло — 18,8-21.,5 см, хвіст 10,5-14,6 см, вага до 225 г.

Екологія

Ці гризуни поширені у гірських лісах. Всі види є ендеміками острова Лусон. Вони активні вночі і харчуються переважно дощовими черв'яками та комахами.

Види

Посилання

  • Jansa, S., F. K. Barker, and L. R. Heaney (2006). The pattern and timing of diversification of Philippine endemic rodents: evidence from mitochondrial and nuclear gene sequences. Systematic biology 55 (1): 73–88. PMID 16507525. doi:10.1080/10635150500431254.
  • Musser, G. G. and M. D. Carleton. 2005. Superfamily Muroidea. pp. 894—1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.
  • Musser, G. G. and L. R. Heaney (2006). Philippine rodents: Definitions of Tarsomys and Limnomys plus a preliminary assessment of phylogenetic patterns among native Philippine murines (Murinae, Muridae). Bulletin of the American Museum of Natural History 211: 1–138. hdl:2246/906.
  • Nowak, R.M. 1999. Walker's Mammals of the World, Vol. 2. Johns Hopkins University Press, London.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.