Ришард Чарнецький
Ри́шард Генрик Чарне́цький (пол. Ryszard Henryk Czarnecki; нар. 25 січня 1963, Лондон, Велика Британія) — польський політик, історик, журналіст, спортивний функціонер. Заступник міністра культури (1993), голова Комітету європейської інтеграції (1997–1998). Депутат Сейму Республіки Польща I і III скликань. Депутат Європейського парламенту з 2004.
Ришард Чарнецький | |
---|---|
пол. Ryszard Czarnecki | |
| |
голова Комітету європейської інтеграції (Польща) | |
17 жовтня 1997 — 27 липня 1998 | |
Попередник | Влодзімеж Цімошевич |
Наступник | Єжи Бузек |
Народився |
25 січня 1963 (59 років) Лондон |
Відомий як | політик |
Громадянство | Польща |
Освіта | Вроцлавський університет |
Політична партія | Право і справедливість |
Нагороди | |
Підпис | |
ryszardczarnecki.pl | |
Життєпис
Магістр історії (1986).
Архівіст Архіву нових актів (Варшава, 1986); Архіву «Солідарності» (1987). 1987 року отримав стипендію в Італії. Журналіст «The Polish Daily», (Лондон, 1988–1990), співпрацював з часописами «Контакт» (Париж) і «Польща» (Лондон). Секретар редакції місячника «Голос» (пол. Głos, 1990–1991), заступник головного редактора часопису «Новини дня» (Wiadomości Dnia, 1991), головний редактор газети «Нижньосілезький щоденник» (Dziennik Dolnośląski, 1991). Шеф-редактор телеканалу «Polsat» (1993–1997).
Депутат Сейму Республіки Польща I і III скликань (1991—1993 і 1997–2001). Керівник польсько-італійської парламентської групи (1991–1993). Голова комісії Сейму зі зв'язків з поляками закордоном (1999–2001). Заступник голови комісії Європейського права (2000–2001).
Президент Християнсько-народного об'єднання (1994–1996).
Радник мера Вроцлава (2001–2002). У 2001–2004 роках працював викладачем.
Спортивний функціонер:
- 1999—2001 — президент спідвейного клубу «Атлас» (Вроцлав)
- 2002 — член спостережної ради футбольного клубу «Сльонск» (Вроцлав)
- 2001—2005 — віце-президент спідвейного клубу «Атлас» (Вроцлав)
- 2005 — заступник голови Закордонного відділу Польського футбольного союзу
Член Національної ради партії «Право і справедливість» (з 2008).
Обраний до Європейського парламенту влітку 2004 року. У 2006—2009 — член правої фракції «Союз за Європу націй». 2009 року переобраний до Європарламенту за списком «Права і справедливості». Член консервативної фракції «Європейські консерватори та реформісти».
Володіє англійською, німецькою та російською мовами.
Одружений з Емілією, донькою Мирослава Гермашевського, першого польського космонавта[1]. Має трьох синів: Пшемислава, Бартоша та Станіслава.
Нагороди
- 2013 — Президентський орден Сяйво — Грузія[2]
- 2014 — Хрест свободи та солідарності — Польща[3]
- 2015 — Орден «За заслуги», ІІІ ст. — Україна[4]
Книги
Автор чотирьох книг:
- «Роки незавершеної боротьби. Польща і поляки в 1939-45 роках» (Polska i Polacy w latach 1939-45, Лондон, 1989)
- «Дорога до Польщі» — збірка фейлетонів 1986-1989 років (Droga do Polski, Лондон, 1990)
- «Погляд з Вроцлава» — збірка фейлетонів 1998-2000 років (Widziane z Wrocławia, Вроцлав, 2001)
- «У шкурі репортера» — збірка 34 репортажів із 38 країн світу (W skórze reportera, Варшава, 2011)
Співавтор праці «Нові програми допомоги Європейського Союзу для малих і середніх підприємств» (Nowe programy pomocowe Unii Europejskiej dla małych i średnich przedsiębiorstw, Вроцлав, 2003).
Примітки
- Europoseł PiS ożenił się z córką kosmonauty! (пол.)
- Polscy europosłowie otrzymali gruzińskie odznaczenia państwowe-Unia Europejska-rp.pl. web.archive.org. 22 листопада 2015. Процитовано 10 травня 2019.
- Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 3 października 2014 r. o nadaniu orderów i odznaczeń. prawo.sejm.gov.pl. Процитовано 10 травня 2019.
- Президент відзначив нагородами іноземних діячів за внесок у зміцнення міжнародного авторитету України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 10 травня 2019.
Посилання
- Власна веб-сторінка (пол.)
- Власний блоґ (пол.)
- Дані на сторінці Європарлменту (пол.)
- Дані на сторінці Сейму III скликання (пол.)
- Енциклопедія «Солідарності» (пол.)