Єжи Бузек

З 1947 по 1957 Бузек навчається в школах у Хожуві. По закінченню навчання у школі вступив до Сілезького (Шльонського) політехнічного інституту на механіко-енергетичний факультет.

У 1963 здобув диплом магістра за спеціальністю інженер механіка-енергетика.

Після закінчення інституту почав працювати в Інституті хімічної інженерії, Польської академії наук у Гливицях, де здобув науковий ступінь в 1969. В інституті він знайомиться із своє майбутньою дружиною Людгардою. В 1971 проходить стажування у Кембриджському університеті.

У 1974 став викладачем в Сілезькій політехніці, з 1994 в Опольській політехніці. 13 років очолював експертний колектив Польської Академії Наук щодо охорони повітря. З початку 1980-х років працює у сфері охорони навколишнього середовища.

Після програшу на виборах 2001 викладав і був проректором з наукових питань Полонійної Академії в Ченстохові. Був також членом та науковим секретарем Наукового комітету Хімічної інженерії Польської академії наук у Гливицях.

У 1974 Єжи одружується, Людґарда Бузек — професор хімічної інженерії. В 1976 народилася донька Агата.

Єжи Бузек є вірним Євангельсько-Аусбургської Церкви. Дочка Агата Бузек — акторка.

У вересні 1980 року вступив до незалежної профспілки «Солідарність», був головою профспілкової комісії в своєму місці роботи. Був співтворцем структур «Солідарності» у Верхній Сілезії, діяв також в комісії науки порозуміння при «Солідарності». У липні 1981 року був обраний делегатом Першого загальнопольського з’їзду «Солідарності» у Гданську, увійшов до президії з’їзду, у його першому турі був одним із головуючих засідань, у другому турі був головою президії з’їзду.

Після запровадження воєнного стану 13 грудня 1981 року уникнув арешту, з січня 1982 року був одним із видавців та головним редактором «Регіонального інформатора Сілезько-Домбровської Солідарності». Редактором був біля року. У травні 1982 року створив підпільну структуру «Солідарності» – Регіональну консультаційну комісію, переформатовану в січні 1983 року в Регіональну виконавчу комісію (був її головою). Як представник цієї комісії, співпрацював із Тимчасовою координаційною комісією. Послуговувався псевдонімами «Губерт» і «Кароль». У червні 1983 року на посаді голови комісії його змінив Тадеуш Єдинак, але Бузек продовжував координувати її дії, був зв’язковим із Координаційною комісією. В тому ж році призначений координатором зв’язкових з усіх регіонів, виконував цю функцію до липня 1986 року, коли обмежив опозиційну діяльність з огляду на важу хворобу доньки, а в 1987 році виїхав за кордон для її лікування.

Профспілкову діяльність продовжував після 1989 року, входив до складу регіонального та загальнодержавного керівництва профспілки, був головою IV, V i VI з’їздів «Солідарності».

Єжи Бузек став одним із експертів Виборчої акції «Солідарність» (пол. Akcja Wyborcza Solidarność, АВС) – коаліційного політичного угрупування правоцентристського напрямку, котре виникло 8 червня 1996 року, мало владу у Польщі в 1997–2001 роках. Бузек став співавтором економічної програми АВС.

У 1997 році став депутатом Сейму від округу в м. Гливиці за списками АВС. Наприкінці року правляча коаліція АВС – Унія свободи призначає Єжи Бузека прем'єр-міністром Польщі. Після обрання прем’єр-міністром призупинив членство в «Солідарності». В 1998 році став головою Суспільного руху АВС, а в 2000 році очолив Виборчу акцію «Солідарність».

За часів його керівництва урядом, Польща вступила в НАТО, провела переговори щодо вступу в ЄС. Його уряд провів так звані «чотири реформи» (пенсійна, охорони здоров'я, уряду та освіти). Був другим в історії Польщі євангеліком на посаді прем’єр-міністра, після Феліціяна Славоя Складковського, а також першим прем’єром в історії післякомуністичної Польщі, що керував протягом повної чотирилітньої каденції парламенту.

Після програшу на виборах пішов з посади голови Суспільного руху АВС, передаючи правління Мечиславу Яновському.

13 червня 2004 року обраний до Європейського парламенту за списком Громадянської платформи. В Європарламенті приєднується до найбільшої політичної фракції Європейська народна партія — Християнські демократи (EPP-ED). В 2004–2009 роках був членом Комітету з питань Промисловості, Науки та Енергетики. Член комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС. Працював у Постійній комісії Європарламенту ЄС-Україна та в Комісії щодо стосунків із державами Південно-Східної Азії та Асоціацією держав Південно-Східної Азії (ASEAN).

7 червня 2009 року Єжи Бузек переобраний депутатом Європарламенту від Сілезького воєводства, діставши найкращу підтримку в масштабах країни (393 117 голосів, що становило 42% тих, хто взяв участь у виборах). Невдовзі після виборів увійшов до Громадянської платформи. 19 липня його обирають Президентом Європарламенту (555 голосів)[2]. У своїй інавгураційній промові в Страсбурзі, Бузек зазначив, що найбільшими завданнями, що стоять перед Європейським парламентом є подолання економічної кризи, європейська солідарність, права людини і реформи в самому парламенті. На своїй посаді Бузек відстоював позиції подальшої Європейської інтеграції, посиленню економічної дисципліни, та налагодженням стосунків із Україною та Білоруссю. В січні 2012 року німецький політик Мартін Шульц змінює Єжи Бузека на посаді Президента Європарламенту[3].