Роберт Дорфман

Він народився в Нью-Йорку, США, і отримав ступінь бакалавра математичної статистики в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

У 1937 році там же отримав ступінь магістра.

1939 році він опублікував важливий документ про так званий дельта-метод.

Він працював у федеральному керівництві статистиком 4 роки, починаючи з 1939 року. Він працював оперативним аналітиком ВВС під час Другої світової війни.

В 1946 році поступив в Каліфорнійський університет Берклі і отримав ступінь доктора філософії в області економіки в 1950 році із дисертацією під назвою «Застосування лінійного програмування до теорії фірми»

В 1955 році Дорфман переїхав до Гарварду. Був професором економіки з 1955 по 1972 рік.

За словами його дружини Ненсі Дорфман, «Він звернувся до математики як до альтернативної поезії, розуміючи, що майбутнього, як в поета у нього немає». Як стверджує Гарвард Газет, «Його життєва любов до поезії та літератури відображалася в чіткості та витонченості, з якою він зміг пояснити складні економічні теорії простою мовою».

«Він звернувся до економіки в той час, коли лінійні моделі виробництва та дистрибуції захоплювали уяву професії», — сказав Роберт Солоу, його науковий співавтор та лауреат Нобелівської премії.

Дорфман зробив солідний теоретичний та прикладний внесок в сучасну економічну науку.

Він також зробив вагомий внесок у зелену економіку, особливо стосовно природних ресурсів на Близькому Сході та Південній Азії. Наприклад, його аналіз водних ресурсів Пакистану спирався на співпрацю з інженерами та гідрологами для глибшого розуміння проблем збереження та розподілу дефіцитних ресурсів.

Помер Р. Дорфман 24 червня 2002 року в своєму будинку в Бельмонті після тривалої хвороби.

• стипендії Гуггенхайма;
• дві дослідницькі стипендії фонду Форда;
• названий почесним членом Амереканської академічної асоціації та членом Амереканської академії мистецтв і наук;
• віце-президент Амереканської економічної асоціації;
• віце-президент Асоціації екологічних організацій;
• член декількох комітетів орієнтованих на екологічні проблеми;
• очолював комітет Національної дослідницької ради.

• Математическое, или «линейное», программирование: нематематическое представление[3] // Вехи экономической мысли. Т. 2. Теория фирмы / Под ред. В. М. Гальперина — СПб.:Экономическая школа, 2000. — с.205—242 — 534 с.— ISBN 5-900428-49-4 (англ. Mathematical or «Linear» Programming: a non-mathematical exposition, 1953).
• Linear Programming and Economic Analysis, with P. A. Samuelson and R. M. Solow.
• A Graphical Exposition of Böhm-Bawerk's Interest Theory, 1959, RES.
• Waiting and the Period of Production, 1959, QJE.
• Prices and Markets, 1967.
• General Equilibrium with Public Goods, 1969, in Margolis and Guiton, editors, Public Economics.
• An Economic Interpretation of Optimal Control Theory, 1969, AER.
• A Formula for the Gini Coefficient, 1979, REStat.

• Блауг М. Дорфман, Роберт // 100 великих экономистов после Кейнса. — СПб.: Экономикус, 2009. — С. 100—101. — 384 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-03-3.
• Гальперина. СПб: Экономическая школа. 2000.

• Біографія Р. Дорфмана
• Бібліографія Р. Дорфмана