Робер Верне

Робер Верне починав професійну кар'єру як кіножурналіст видання «Cinémagazine» (1927—1928); згодом став працювати асистентом та другим режисером у кількох режисерів, а з 1929 року — у Жульєна Дювів'є, який дав йому можливість ретельно вивчити своє ремесло. У 1932 році поставив свій перший фільм «Вічна пісня» (фр. L'éternelle chanson).

Найвідомішими режисерськими роботами Верне є дві екранізації роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто»: двосерійний фільм 1943 року з П'єром Рішаром-Вільмом у головній ролі та однойменний фільм 1954 року з Жаном Маре.

Серед інших різножанрових фільмів Робера Верне: «Батько Горіо» (1945) за Оноре де Бальзаком з П'єром Ренуаром у головній ролі, кінокомедія «Еміль африканський» (1947) з Фернанделем, фантастичний фільм «Фантомас проти Фантомаса» (1949) з Морісом Тейнаком у головній ролі, музична кіноадаптація оперетти Альберта Вільмеца та Реймона Вінсі «Андалузія» (1951) та ін.

Загалом за час своє кар'єри в кіно, яка тривала до середини 1960-х, років Верне поставив понад 30 фільмів як режисер та написав майже 20 кіносценаріїв, переважно до своїх фільмів. У 1960-х роках працював переважно на телебаченні.

Роберт Верне помер після його тривалої хвороби 17 жовтня 1979 року у своєму паризькому будинку.

Робер Верне був одружений з акторкою Франс Асселін, яка знялася у низці фільмів чоловіка[1].

• Фільмографія Робера Верне(фр.)