Робітнича партія марксистського об'єднання

Утворена 29 вересня 1935 року в Барселоні внаслідок злиття Робітничо-селянського блоку (ісп. Bloque Obrero y Campesino, BOC) і партії «Комуністична ліва Іспанії» (ісп. Izquierda Comunista de España, ICE). Назву партії обрано в наслідування звуку пострілу.

Обидві партії-попередниці ПОУМ займали антисталіністські позиції. Робітничо-селянський блок підтримував Праву опозицію у ВКП(б) і Бухаріна, а «Комуністична ліва Іспанії» — Ліву опозицію в РКП(б).

Ключові фігури у партії — Андрес Нін, Хоакін Маурін, Хуліан Горкін, Вілебальдо Солано та інші. У партії були сильні антисталінські настрої, вона критикувала бюрократизацію і політичні процеси в СРСР. Найбільш сильними позиції ПОУМ були в Каталонії та Валенсії: у цих регіонах відділення ПОУМ були численнішими, ніж відповідні місцеві організації КПІ та її фактичного регіонального крила — Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії .

Ополченці ПОУМ брали активну участь у боях Громадянської війни на боці республіканців, але політичні розбіжності з комуністами сталіністського спрямування викликали протистояння між ПОУМ і республіканською владою. Анархо-синдикалістська Національна конфедерація праці, яка мала великий вплив серед робітників на території, не зайнятій військами Франко, спочатку підтримувала ПОУМ у конфлікті, але пізніше помірковані лідери Національної конфедерації праці змусили радикальнішу частину керівництва конфедерації піти на угоду з центральною владою, і таким чином залишити ПОУМ практично в повній ізоляції (разом із чисто троцькістською організацією Більшовицько-ленінська секція). Нін був заарештований республіканською владою, а потім викрадений і вбитий агентами НКВС (основну роль у цій операції грав резидент Іноземного відділу НКВС Олександр Орлов).

У 1937—1938 роках проти ПОУМ велися репресії, її члени оголошувалися фашистськими агентами.

Після перемоги франкістів у громадянській війні робилися спроби відтворити партію в еміграції, а після смерті Франко в 1975 році — і в Іспанії, але вони залишилися безуспішними.

ПОУМ входила в Міжнародне бюро революційної соціалістичної єдності, більш відоме як Лондонське бюро (політичні організації, що складали його, одночасно відкидали як реформізм Соціалістичного робітничого інтернаціоналу, так і прорадянську орієнтацію Комуністичного інтернаціоналу). Один з лідерів організації Хуліан Горкін в 1939—1940 роках обіймав посаду секретаря Лондонського бюро.

Під час громадянської війни в лавах частин ПОУМ воював відомий згодом англійський письменник Джордж Орвелл. Про ці події він написав документальну повість «Данина Каталонії» (англ. Homage to Catalonia).

Художній фільм британського кінорежисера Кена Лоуча «Земля і воля» розповідає історію підрозділу бійців Робітничої партії марксистської єдності, у складі якого воює член Комуністичної партії Великої Британії, який спеціально для цього приїхав в Іспанію. Одним із найважливіших елементів оповіді картини є розчарування британського комуніста в політиці, що проводиться Радянським Союзом щодо непідконтрольних йому організацій у антифранкістському русі.

ПОУМ мимохідь згадується в романі Джо Холдемана «Нескінченна війна»:

У 1995 році виходить художня стрічка Кена Лоуча «Земля і свобода». У стрічці описуються події Іспанської громадянської війни 1936–1939 років. Головний герой, англійський комуніст Дейв Карр їде до Іспанії боротися з франкістами. Його приймають в інтернаціональний підрозділ POUM (Робітнича партія марксистського об'єднання). У стрічці зокрема показується як у травні 1937 року іспанські сталіністи (PSUC) за підтримки співробітників НКВС СРСР спровокували барикадні бої в місті. Починаються репресії проти анархістів FAI і незалежних марксистів POUM.

• В. Солано. Против Франко, против Сталина: Рабочая партия марксистского единства (ПОУМ) в испанской революции и гражданской войне (1936—1939). М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2013.