Рогівка (Новгород-Сіверський район)
Рогі́вка — село Новгород-Сіверського району Чернігівської області, підпорядковане Лісконогівській сільській раді.
село Рогівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Новгород-Сіверський |
Рада | Лісконогівська сільська рада |
Облікова картка | Рогівка |
Основні дані | |
Населення | 364 |
Площа | 1,08 км² |
Густота населення | 337,04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16031 |
Телефонний код | +380 4658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 52°09′32″ пн. ш. 33°18′30″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
140 м |
Водойми | р. Десна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16031, с. Лісконоги, вул. Центральна, 57 |
Карта | |
Рогівка | |
Рогівка | |
Мапа | |
Археологічні розвідки
Поблизу села знаходиться ранньонеолітична стоянка Піщаний Рів, а на горі Городок залишились сліди невеликої фортеці, яка не раз горіла й руйнувалася..
Історія
Першими поселенцями на території сучасної Рогівки були вільні козаки, які осіли в багатій на природні ресурси місцевості – поряд ліси, у долині – повноводна Десна. У минулому від річки відходив «ріг», там було велике озеро, з нього по задеснянському рогу невеликими плотами сплавляли ліс по воді до Десни й далі річкою. Можливо, назва села походить від цього «рогу», а може й від прізвища славного козака Рогова, який був одним з перших поселенців.
Запис в одній з церковних книг засвідчує, що хутір Рогівка на правому березі Десни був заснований в 1460 р.. У 15 ст. землі Чернігово-Сіверщини були під владою Великого князівства Литовського, потім – Речі Посполитої, з середини 17 ст. – в складі Російської імперії.
Спочатку на хуторі було 14 хатин, а перші вулиці називалися Широківка та Попівка. З роками хутір розрісся в село, в якому ніколи не було ні кріпаків, ні поміщиків. Розвинулись ремесла – в Рогівці з’явилися кравці, чоботарі, бондарі, багато було пасічників, чи не кожен займався риболовлею. Риби ловили стільки, що її міняли на борошно, зерно. Населення було неписемним, лікували ж людей знахарі.
За даними на 1859 рік у козачому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 325 осіб (154 чоловічої статі та 171 — жіночої), налічувалось 49 дворових господарств, існувала православна церква[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 587 осіб (279 чоловічої статі та 308 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].
До перевороту 1917 року в Рогівці існувала церковно-приходська школа, в якій навчались діти заможних селян (24 дитини), а після перевороту, в 1924 р., в селі відкрили лікнеп. Вдень навчалися діти, ввечері дорослі, повністю ліквідували неписемність лише в 1939 р.
У 1930 році, під час примусової колективізації, з’явився перший колгосп «Червона Рогівка».
На фронтах Другої світової воювали 170 жителів Рогівки, 80 не повернулися з поля бою.
У 1957 р. було проведено радіо, збудували цегельний завод. У 1967 р. «Червону Рогівку» об’єднали з «Переможцем», так був створений колгосп «Дружба».
Рогівський вокально - інструментальний ансамбль «Десняри» був відомий в районі, жителі села полюбляли поїздки до райцентру на пароплавах, особливо на двоповерховому «Шайтері», біля Десни щодня розгортались футбольні баталіі. У 70-80 рр. в Рогівці були збудовані основні об’єкти інфраструктури.
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2050)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-266)