Родіонов Михайло Іванович

Миха́йло Іва́нович Родіо́нов (8 листопада 1907 село Ратуніно Макар'євського повіту Нижньогородської губернії, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація) — розстріляний 1 жовтня 1950, Ленінград) радянський державний і партійний діяч, голова Ради міністрів РРФСР (1946—1949). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1949 роках. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) (18 березня 1946 — 7 березня 1949). Депутат Верховної ради СРСР 1-2 скликань.

Родіонов Михайло Іванович
Народився 25 жовтня 1907(1907-10-25) або 8 листопада 1907(1907-11-08)
село Ратуніно Макар'євського повіту Нижньогородської губернії, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація
Помер 1 жовтня 1950(1950-10-01) (42 роки)
місто Ленінград
Поховання Меморіальне кладовище «Левашівська пустинь»
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині селянина-середняка. Працював у власному сільському господарстві. У 1927 році закінчив Лисковський педагогічний технікум Нижньогородської губернії.

У 1927—1928 роках — секретар Кисловского волосного комітету ВЛКСМ Нижньогородської губернії.

У 1928—1930 роках — інспектор політико-просвітницької роботи Лисковського волосного (районного) відділу народної освіти Нижньогородської губернії, інспектор Нижньогородського окружного відділу народної освіти.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930—1931 роках — завідувач (директор) Борського педагогічного технікуму Нижньогородського краю.

У 1931—1935 роках — завідувач відділу культури і пропаганди, агітаційно-масового відділу, заступник секретаря Борського районного комітету ВКП(б) Нижньогородського краю — Горьковської області.

У грудні 1935 — січні 1938 року — 1-й секретар Івановського районного комітету ВКП(б) Горьковської області.

У січні — липні 1938 року — завідувачем Горьковського обласного відділу народної освіти.

13 липня 1938 — 16 квітня 1939 року — 3-й секретар Горьковського обласного комітету ВКП(б).

У квітні 1939 — січні 1940 року — голова виконавчого комітету Горьковської обласної Ради депутатів трудящих.

16 січня 1940 — 25 березня 1946 року — 1-й секретар Горьковського обласного комітету ВКП(б).

23 березня 1946 — 9 березня 1949 року — голова Ради міністрів РРФСР.

У березні 1949 року відправлений на навчання до Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б).

13 серпня 1949 року заарештований у т. зв. «Ленінградській справі», розстріляний у Ленінграді 1 жовтня 1950 року. Посмертно реабілітований.

Нагороди

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.