Роза Отунбаєва
Ро́за Исаковна Отунба́єва (кирг. Роза Исак кызы Отунбаева; нар. 23 серпня 1950, Фрунзе (за ін. даними Ош) — киргизький політик, лідер Соціал-демократичної партії Киргизстану, перехідний президент Киргизстану (2010–2011).
Роза Отунбаєва | |
---|---|
кирг. Роза Исак кызы Отунбаева | |
| |
3-й Президент Киргизстану | |
19 травня 2010 — 1 грудня 2011 | |
Попередник | Курманбек Бакієв |
Наступник | Алмазбек Атамбаєв |
в. о. Прем'єр-міністра Киргизстану | |
7 квітня 2010 — 19 травня 2010 | |
Попередник | Даніяр Усенов |
Наступник | Алмазбек Атамбаєв |
Народилася |
23 серпня 1950[1][2] (71 рік) Бішкек, Киргизька РСР, СРСР |
Відома як | політична діячка, дипломат |
Місце роботи | Киргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина |
Громадянство |
СРСР→ Киргизстан |
Національність | киргизка |
Освіта | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
Політична партія | Соціал-демократична партія Киргизстану |
Релігія | агностицизм |
Нагороди | |
Внаслідок квітневої революції у Киргизстані очолила «уряд народної довіри». 19 травня 2010 року спеціальним декретом Тимчасового уряду Киргизстану Отунбаєву було проголошено Президентом Киргизстану перехідного періоду, що було підтверджено референдумом 27 червня 2010 року.
Освіта
У 1972 закінчила філософський факультет Московського державного університету, після чого вступила в аспірантуру того ж університету. У 1975 захистила в Москві дисертацію «Критика фальсифікації марксистсько-ленінської діалектики філософами Франкфуртської школи», після чого здобула звання кандидата філософських наук.
У 1975–1981 працювала в Киргизькому державному університеті у Фрунзе викладачем, старшим викладачем, завідувачем кафедри діалектичного матеріалізму.
Політична кар'єра
У 1981 перейшла на партійну роботу в КПРС.
1981–1983 — другий секретар Ленінського районного комітету партії
1983–1986 — другого секретаря Фрунзенського міського комітету партії КПРС.
1986–1989 — займала посади заступника голови Ради міністрів Киргизької РСР, також міністра закордонних справ.
1989–1991 — голова Комісії МЗС СРСР зі справ ЮНЕСКО.
Після розпаду СРСР працювала на високих посадах у незалежному Киргизстані:
1992 — віце-прем'єр в уряді Турсунбека Чингишева, міністр закордонних справ.
1992–1994 — посол Киргизстану у США та Канаді.
1994–1997 — міністр закордонних справ Киргизстану.
У 1997 вирішила піти з уряду. Того ж року зайняла посаду посла Киргизстану у Великій Британії та Ірландії.
Робота послом принесла Отунбаєвій популярність за кордоном. З травня 2002 вона зайняла посаду заступника спеціального представника Генерального секретаря ООН в Грузії. В цей період була спеціальним представником Генерального секретаря ООН з урегулювання грузинсько-абхазького конфлікту.
13 грудня 2004 разом із Дооронбеком Садирбаєвим очолила організаційний комітет новоствореного опозиційного руху Ата-Журт.
Після Тюльпанової революції у березні 2005, що призвела до повалення президента Аскара Акаєва та приходу на його посаду Курманбека Бакієва, Отунбаєву було знову призначено на посаду міністра закордонних справ країни.
Після президентських виборів 10 липня 2005 кандидатуру Рози Отунбаевої на пост глави МЗС не було затверджено киргизьким парламентом.
З грудня 2007 — депутат парламенту і член парламентської фракції опозиційної Соціал-демократичної партії Киргизстану, з жовтня 2009 року — керівник цієї парламентської фракції.
Знає киргизьку, російську, англійську та французьку мови.
7 квітня 2010 очолила «уряд народної довіри», що прийшов на зміну уряду Даніяра Усенова внаслідок революції у Киргизстані.
21 травня 2010 після надання їй повноважень Президента Киргизстану перехідного періоду покинула партію.[3]
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- Отунбаева покидает Социал-демократическую партию Киргизии