Розорення Києва (1416)

Розо́рення Ки́єва 1416 — напад військ Золотої Орди на чолі з еміром Едигеєм на Київ, що був столицею Київської землі у складі Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського та ін. Один із епізодів литовськорусько-ординської війни 1390-1410-х. Ймовірно, спричинений тим, що Київ сприймався базою для нащадків золотординського хана Тохтамиша, з якими ворогував Едигей і яких підтримував литовсько-руський князь Олександр-Вітовт Кейстутович[1].

Розорення Києва
Литовсько-ординські війни
Бій з татарами Бій з татарами
Дата: 1416 Місце: Київ, Велике князівство Литовське Результат: Перемога ординців
Сторони
Велике князівство Литовське Київська земля	Золота Орда
Командувачі
невідомо	емір Єдигей
Військові сили
невідомо	невідомо
Втрати
невідомо	невідомо

Під час нападу ординці сплюндрували Київщину: «поплєни Рꙋськꙋю ꙁємлю, и Киѥвъ, и Пєчєрскый манастыръ сожжє и со ꙁємлєю соровна»[1][2]. Нападники захопили Поділ і Верхнє місто, але не змогли здобути Київський замок на Замковій горі: «но єдиначє ꙁамкꙋ тогда нє можє взѧти въ Кыѥвѣ»[3].

Руйнування міста були настільки великі, що Густинський літопис відзначав: «ꙍттолє Киѥвъ погꙋби красотꙋ свою, и дажє досєлє ꙋжє нє можє быти таковъ»[2]. Ординці знищили Київську ротонду[4]; вірогідно, постраждав і Софійський собор[5]. В архівних документах згадується про те, що тоді було спалено чимало навколишніх сіл. Після цього розгрому православний митрополит Київський і всієї Русі Григорій Цамблак переїхав до Вільни[1]. Розорення Києва було найбільшим після погрому 1240 року[6].