Розповідь про те, як цар Петро арапа женив
«Розповідь про те, як цар Петро арапа женив» (рос. «Сказ про то, как царь Пётр арапа женил») — радянський художній фільм-мелодрама, поставлений на кіностудії «Мосфільм» в 1976 році режисером Олександром Міттою за мотивами незакінченого твору О. С. Пушкіна «Арап Петра Великого». Прем'єра фільму відбулася 6 грудня 1976 року.
Розповідь про те, як цар Петро арапа женив | |
---|---|
рос. Сказ про то, как царь Пётр арапа женил | |
| |
Жанр | історична мелодрама |
Режисер | Олександр Мітта |
Сценарист |
Юлій Дунський Валерій Фрід Олександр Мітта |
На основі | Арап Петра Великого |
У головних ролях |
Володимир Висоцький Олексій Петренко Ірина Мазуркевич |
Оператор | Валерій Шувалов |
Композитор | Альфред Шнітке |
Художник |
Ігор Лемешев Георгій Кошелєв |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Дистриб'ютор | MOKÉPd |
Тривалість | 100 хв |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1976 |
IMDb | ID 0075225 |
Сюжет
Одного разу Петру I був подарований маленький арап — «син чорношкірого царя». Однак при дворі він жив не рабом, а вихованцем: цар став його хрещеним, давши ім'я — Ібрагім Петрович Ганнібал.
Тямущий хлопчина, швидко вивчивши науки на своїй новій батьківщині, був відправлений у Францію для отримання більш глибоких знань і вишуканих манер. Там, прославившись не тільки як учений, що подає надії, та ще з «варварської Росії», але й як воїн, поранений в бою з іспанцями і нагороджений герцогом Орлеанським за героїзм, він став відомою при дворі людиною і викликав інтерес у дам. В результаті коханка Ганнібала, заміжня жінка, народила чорну дитину, мали місце скандал, дуель з обдуреним чоловіком і його вбивство, висилка до Росії.
Повернувшись з Парижа, на одному з балів арап закохався в дочку боярина Гаврила Ртищева — Наталію, яка побоювалася цю чорну людину. Петро вирішив одружити свого хрещеника на Наташі, бажаючи при цьому прив'язати духовно Ібрагіма до російської землі. Арап, знаючи про відразу Наталії до себе, відмовлявся взяти її за дружину. Непокора волі царя змінила ставлення Петра до Арапа, тому цар заборонив Ібрагіму показуватися йому на очі.
Згодом Наталія зрозуміла, що любить цю дивну, але чудову людину, і сама прийшла до нього після того, як Ібрагім з благородства намагався влаштувати її весілля зі своїм суперником Михайлом Говоровим (користувався, на думку Ганнібала, прихильністю Наталії).
Вони попросили вибачення у царя, проте навіть в цей момент Ібрагім намагався довести Петру правильність своїх переконань, але той перервав його словами: «Мовчи, мовчи, а то знову посваримося».
У ролях
- Володимир Висоцький — Ібрагім Ганнібал
- Олексій Петренко — цар Петро
- Іван Рижов — Гаврило Опанасович Ртищев
- Ірина Мазуркевич — Наташа Ртищева
- Михайло Кокшенов — Сергунька Ртищев
- Євген Мітта — Іванко Ртищев
- Семен Морозов — Мішка Говоров
- Валерій Золотухін — Філька
- Михайло Глузський — блазень Балакірєв
- Олег Табаков — П. І. Ягужинський
- Олександр Барушной — дипломат
- Володимир Кашпур — кораблебудівник Іоста
- Василь Корнуков — господар гарматної справи
- Юрій Комаров — граф де Кавеньяк
- Валентина Клягіна — сінна дівка в будинку Ртищевих
- Володимир Меньшов — О. Д. Меншиков
- Юрій Мартинов — офіцер
- Яків Клебанов — Петро Шафіров
- Анатолій Обухов — Никишка Маслаков
- Ірина Печерникова — графиня Луїза де Кавеньяк
- Олександр Пятков — Іван
- Клара Румянова — дружина Гаврила Ртищева
- Олена Рубцова — бабуся Наташі
- Микола Сергєєв — Афанасій Ртищев
- Андрій Файт — абат
- Станіслав Чекан — маршал
- Людмила Чурсіна — імператриця Катерина I
- Леонід Чубаров — придворний
- Наталія Вавілова — дама на балу
- Андрій Гусєв — юнак на балу
- Людмила Давидова — придворна дама
- Тетяна Колчанова — прислуга графині де Кавеньяк француженка
- Олександр Пашутін — художник
- Олександр Граве — голос за кадром
Знімальна група
- Автори сценарію — Юлій Дунський, Валерій Фрід, Олександр Мітта
- Режисер-постановник — Олександр Мітта
- Оператор-постановник — Валерій Шувалов
- Художники-постановники — Ігор Лемешев, Георгій Кошелєв
- Композитор — Альфред Шнітке