Романченко Микола Захарович
Микола Захарович Романченко (29 серпня 1921, село Романів, нині смт, районний центр Житомирської області — 22 березня 1991, місто Львів) — український радянський поет, журналіст. Член Спілки письменників України від 1958 року.
| Романченко Микола Захарович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
29 серпня 1921 село Романів, тепер Житомирської області | ||||
| Помер |
22 березня 1991 (69 років) Львів | ||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Національність | українець | ||||
| Діяльність | журналіст, поет, письменник | ||||
| Alma mater | Український комуністичний інститут журналістики | ||||
| Знання мов | російська | ||||
| Членство | Спілка письменників СРСР | ||||
| Військове звання | полковник | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився у бідній селянській родині у селі Романові (за іншими даними — у селі Лісове) на Житомирщині. Деякий час працював кореспондентом республіканської газети «Комсомолець України». У 1937 році вступив, а у 1940 році закінчив Український комуністичний інститут журналістики.
У жовтні 1940—1959 р. — у Радянській армії. Учасник німецько-радянської війни з 1941. Служив відповідальним секретарем редакції газети «За Родину» 302-ї стрілецької дивізії 51-ї армії, відповідальним редактором газети «В бой за Родину» 99-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії, з 1944 року — кореспондентом-організатором україномовної газети «За честь Батьківщини» 1-го Українського фронту. Воював на Кримському, Північно-Кавказькому, Сталінградському, Південному, Воронезькому, 1-му Українському фронтах.
До 1959 року — спеціальний кореспондент газети Прикарпатського військового округу «Сталинское знамя».
Працював заступником голови правління, відповідальним секретарем Львівської організації Спілки письменників України. Довгий час очолював партійну організацію Львівської письменницької організації. До 1967 року — заступник головного редактора Львівського журналу «Жовтень».
У 1967—1968 роках — головний редактор Львівського журналу «Жовтень».
Твори
- Збірки поезій:
- «Зоря моя» (1956),
- «Пісню іду шукати» (1961),
- «Вітчизну славлю» (1962),
- «Грім і колос» (1964);
- Повість «Захмарний гарнізон» (1966)
- Книга нарисів, спогадів і подорожних нотаток «Рубежі» (1977).
Звання
- інтендант ІІІ-го рангу
- капітан
- майор
- підполковник
- полковник прикордонних військ КДБ СРСР
Нагороди
- два ордени Червоної Зірки (31.01.1944,)
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (14.04.1945)
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (6.04.1985)
- медаль «За бойові заслуги» (19.02.1943)
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медалі
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина.
- Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 231.
Посилання
- Романченко Микола Захарович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 536-537.
- Хороший человек Микола Романченко (рос.)