Романів (смт)

Селищем протікає річка Лісова.

Історія містечка засвідчує такі колишні назви поселення — Колуково (поселення, яке ніби то знаходилось у давнину поблизу сучасного Романова), Романів (можливо, названий в честь батька Данила Романовича Галицького — Романа Галицького), Дзержинськ (прокомуністична назва з 1933 по 2003 рік). 9 липня 2003 року рішенням Верховної Ради № 1076-IV райцентру повернуто назву Романів[3].

Древній Романів виник задовго до того як став згадуватися в письмових джерелах. Першим документом, в якому згадується Романів, є Литовська метрика XV ст.. З цього документу черпаємо повну інформацію щодо населення Романова, занять його жителів та розміру податків, які сплачували жителі Романова на утримання Житомирського замку. Основними заняттями були: землеробство, скотарство, бортництво і т. д. . Територія сучасного Романова і прилеглих сіл ще в глибоку давнину була заселена слов'янськими плем'ям деревлян. Засноване в 1471 році. Історія містечка пов'язана з родинами Острозьких, Ілінських та Стецьких.

Палац Ілінських — згорів зимою 1877 року.

На початку 16 століття в Романові налічувалося 18 дворів данників і тяглових та два слуги. У 1505 році король польський та великий князь литовський Олександр Ягеллончик подарував це село намісникові Житомирського повіту Дмитру Олександровичу. Селяни стали кріпаками цього пана, відбували панщину стільки днів, скільки вимагав землевласник, і сплачували йому грошову і натуральну ренти «сорок ведер меду пресного, а двадцять лисиц»

З другої половини 16 століття Романів належав князям Острозьким і був приписаний до їхнього Чуднівського замку.

У 1817 році Романів отримав Магдебурзьке право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів — купців, міщан, ремісників. Було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів.

Встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Воно узаконювало нерівність у правах, зважаючи на стать, походження, віросповідання.

В двадцяті роки XIX століття в маєтку графа Ілінського в Романові працював один з найкращих в Російській імперії оркестрів рогової музики під керівництвом Сили Кареліна[4].

Статус селища міського типу з 1923 року. У радянські часи називався Дзержинськ. У 2003 році відновлена колишня назва.

У Романові депутати селищної ради одні з перших в Житомирській області перейменували центральну вулицю на «Небесної сотні». За рішенням 37 сесії Романівської селищної ради від 6 березня 2014 вулиця Леніна отримала цю назву[5].

Заводи:

• Романівський склозавод, ТОВ
• Романівський маслозавод, ДП «Еней»
• Романівський хлібозавод, ТОВ «Стріт Фуд»
• Романівський цегельний завод
• Деревообробна фірма, ТОВ «Вівад-09»

Фабрики:

• Романівська меблева фабрика, ТОВ «Древ-Ко»

Завод заснований у 1903 році власником Романова Генріхом Стецьким. Місце для побудови підприємства було вдало вибрано завдяки близькому розташуванню дерева для палива, поблизу знаходилися пісок та торфовища. Головне приміщення виробітку називається так і до тепер — «гута», яка має вигляд куба з вентиляційним дахом. За радянських часів біля приміщення «гути» збудували високі витяжні труби. На заводі функціонували ремонтно-механічний цех, будівельний, шліфовня, транспортна дільниця та ін. Підприємство спеціалізувалося з випуску келихів, графинів, декоративних ваз та декоративних виробів зі скла.

В 1991 році завод очолив Віктор Генріхович Куницький, при якому завод було реконструйовано та розширено територію і збудував декілька складських приміщень. 90-річний ювілей святкували всім селищем, різними гуляннями та концертами, що організовувались керівництвом заводу, працівниками районного будинку культури, гостями з Баранівки, Житомира, Києва та працівниками склозаводу. Прибутки підприємства на той час за день становили майже 91,9 млн карбованців (в оптових цінах).

Станом на 1.01.1994 на заводі працювало понад 1100 робітників з Романова та навколишніх сіл. Після розпаду СРСР завод переживав нелегкі часи, скоротилась кількість робітників. В 1995 році завод стає акціонерним товариством. Хоч і завод приносив величезні прибутки його власникам, однак заробітну плату працівникам не давали. У 2003 році робітники та мешканці відзначали сторіччя підприємства тихо із сумом і при цьому згадуючи 90-річний ювілей. Зупинився завод на 102 році існування через чвари між співвласниками та через несплату боргів за газ, енергоносіїв та ін. Свій 105-річний ювілей завод зустрів непрацюючим та тихим, що незвично для жителів Романова.

Відновив свою діяльність на початку листопада 2009 року. В цеху виробітку введено в дію дві скловарні печі.

Станом на жовтень 2018 року склозавод не функціонує, його територія та наявне майно перейшли до ТОВ «ВІВАД-09».

• Романівська гімназія (до 2005 р. Романівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1) в якій навчається близько 1000 учнів.
• Романівський ліцей (до 2008 р. Романівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2) — ліквідований в серпні 2018 року.
• Дит-садок № 1 «Сонечко»
• Дит-садок № 2 «Берізка», (з 2009 року — Центр розвитку дитини)
• Дит-садок № 3 (планувалось відновлення роботи — в мікрорайоні Склозаводу)
• Романівський дитячий будинок-інтернат
• Романівська школа мистецтв (музична школа)
• Районний Будинок дитячої творчості, станція юних техніків

Центральний районний стадіон

• Романівський районний Будинок культури (на 600 місць)
• Клуб Романівського склозаводу — закритий, руйнується.
• Романівський районний краєзнавчий музей
• Музей скловиробів «Романівського склозаводу» — закритий.
• Центральна районна бібліотека для дорослих
• Районна бібліотека для дітей
• Кінотеатр (непрацюючий)
• Центральний районний стадіон
• ФК "Зоря-Енергія" (Романів)
• Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ)
• Діють Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ЄПЦ), Свято-Успенська Церква (РПЦ), Римо-Католицький Костьол Св. Станіслава та кілька молитовних домів різних напрямків християнства — від баптистів до Свідків Єгови.

• ВАТ «Романівтранс» — автотранспортне підприємство з надання пасажирських та вантажних перевезень.
• ВАТ «Райагропромтехніка»
• Районний вузол зв'язку, (Укртелеком — Цех електрозвязку № 3 та районне відділення Укрпошти)
• На території селища знаходяться декілька веж операторів мобільного зв'язку (1 — Київстар, Vodafone, Lifecell, 2 — Київстар).

• Комунальне підприємство «Сервіс»
• Фотостудія «VVVV»
• Фотостудія «Фото Люкс»
• ОСББ «Романівське» та ОСББ «Комфорт»
• Романівський РЕМ, (ВАТ "ЕК «Житомиробленерго»)
• Романівська ГРС «Газбуд» УЕГГ
• Романівський районний центр зайнятості
• Ощадбанк
• Приватбанк
• Районна поліклініка, ЦРЛ
• ТМО Романівська ЦРЛ
• Романівська районна ветлікарня, Райуправління держветмедицини
• Романівська районна ветаптека
• Приватний ветпункт та декілька приватних аптек
• Професійна пожежна частина № 26, Романівського РВ ГУ МНС України в Житомирській області

• Романівський РВ УМВС, ДАІ
• Районна нотаріальна контора
• Романівський районний Суд
• Прокуратура Романівського району
• Державна податкова інспекція Романівського району
• Романівський міжрайонний контрольно-ревізійний відділ

• Тарасюк Борис Іванович — відомий український політик
• Развадовський Віктор Йосипович — народний депутат України
• Кондратюк Юрій Павлович (*1961) — майстер народної творчості
• Котвіцький Руслан Ростиславович (1977—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Ігор Дмитрович Ліховий — екс-міністр культури і туризму України
• Сергій Францович Лялевич (1981—2015) — сержант Збройних сил України, загинув у боях за Дебальцеве.
• Дейсан Микола Миколайович — заст. голови Житомирської ОДА
• Станіслав Інглятовський — місцевий скульптор кінця XIX — початку ХХ ст.
• Ігнатій-Фелікс Добржинський — всесвітньо відомий композитор першої половини XIX ст. Народився в Романові.
• граф Ян Станіслав Ілінський — відомий польський композитор і поет. Народився в Романові.
• Казимир Трухановський — прозаїк та перекладач польського походження
• Базелюк Володимир Олександрович— український письменник
• Чепіль Володимир Васильович (1971—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Яцюк Володимир Макарович — вчений-шевченкознавець, поет, заслужений діяч мистецтв України[6].

• Житомирська область
• Дзержинськ
• Дзержинськ — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

• Романів та вся Романівщина : іст. нариси / Олександр Кондратюк ; Пол. наук. т-во у Житомирі. - Житомир : Євенок О. О., 2010. - 216 с. : фотоіл., табл. - Бібліогр.: с. 207-212. - 500 прим.
• Romanów (3), Romanów Wielki, mko nad rz. Leśną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 721. (пол.).— S. 721—722. (пол.)

• Про Романівський склозавод на міжнародному ринку
• Про відновлення роботи Романівського склозаводу
• Романівський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
• Романів на карті Яндекс
• Карта Романова
• Фото Романів
• Про Романівський будинок-інтернат
• Гаррі Фельдман. Сказання про містечко Романів (рос.).
• Romaniv, Ukraine (англ.)