Роман Гнатишин
Рамон (Рома́н) Іванович Гнати́шин (англ. Ramon John "Ray" Hnatyshyn, *16 березня 1934 — †18 грудня 2002) — канадський політик українського походження. Син Івана Гнатишина — сенатора від Прогресивно-консервативної партії Канади. У 1990–1995 рр. — 24-й генерал-губернатор Канади.
Роман Гнатишин Ramon John "Ray" Hnatyshyn | |
---|---|
англ. Ramon John Hnatyshyn укр. Роман Іванович Гнатишин | |
| |
24-й генерал-губернатор Канади | |
29 січня 1990 — 8 лютого 1995 | |
Монарх | Єлизавета II |
Попередник | Жанна Сове |
Наступник | Ромео Леблан |
Міністр юстиції та Генеральний прокурор Канади | |
30 червня 1986 — 7 грудня 1988 | |
Попередник | Джон Кросбі |
Наступник | Джо Кларк |
Голова Таємної ради королеви для Канади | |
27 лютого 1985 — 29 червня 1986 | |
Попередник | Ерік Нільсен |
Наступник | Дон Мазанковскі |
Міністр енергетики, гірничорудної промисловості та ресурсів Канади | |
1979 — 1980 | |
Попередник | Алістер Гіллеспі |
Наступник | Марк Лалонд |
Народився |
16 березня 1934 Саскатун, Саскачеван, Канада |
Помер |
18 грудня 2002 (68 років) Оттава, Онтаріо, Канада |
Похований | Бічвуд (цвинтар) |
Відомий як | політик, баррістер |
Країна | Канада |
Національність | українець |
Освіта | Саскачеванський університет і Правничий коледж Саскачеванського університетуd |
Політична партія | Прогресивно-консервативна партія Канади |
Батько | сенатор Джон Гнатишин |
У шлюбі з | Карен Герда Найгард Андресен |
Діти | 2 сина |
Професія | адвокат |
Релігія | православна церква |
Нагороди | |
Підпис | |
Родина
Рамон народився в родині емігрантів з України. Його батько — Джон (Іван) Гнатишин був канадським сенатором, вихідцем з Вашківців.
Освіта
- Випускник Саскачеванського університету
Кар'єра
Служив у Королівських повітряних силах та мав юридичну практику в Саскачевані до 1974 року, коли й був обраний до Палати Громад Канадського парламенту від Прогресивно-консервативної партії. Займав посади міністра енергетики у 1979—1980 роках та міністра юстиції у 1986—1988 роках. За рекомендацією прем'єр-міністра Гнатишин був призначений генерал-губернатором Канади 14 грудня 1989 року, склав присягу 29 січня 1990 року.
Генерал-губернатор має символічне політичне значення, втім Рамон Гнатишин знаний тим, що значною мірою сприяв популяризації інституту генерал-губернаторства. За Гнатишина офіційна резиденція генерал-губернатора «Рідо-Холл» стала відкритою для туристів. Гнатишин заснував Премію генерал-губернатора в галузі мистецтв. За перебування на посту прийняв 26 голів держав, у тому числі, у листопаді 1994 року, Президента України Леоніда Кучму, виступав більше ніж 1200 раз. У березні 2004 року Уряд Канади вшанував Гнатишина випуском поштової марки із його зображенням.
Вшанування
В м. Вашківці, де народився батько Рамона, існують вулиця та провулок Рамона Гнатишина.[1]
Титули та звання
Ордена Канади
- 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 — Канцлер і Головний Компаньйон ордену Канади (CC)[2]
- З 8 лютого 1995 — Компаньйон ордена Канади (CC)
- 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 — Канцлер і Командор ордену «За військові заслуги» (CMM)[3]
- С 8 лютого 1995 — Командор ордена «За військові заслуги» (CMM)
- 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 — Лицар Справедливості, Пріор та старший офіцер в Канаді славних ордена Госпіталю святого Іоанна Єрусалимського (KStJ)[4]
- З 8 лютого 1995 — Лицар Справедливості славних ордена Госпіталю святого Іоанна Єрусалимського (KStJ)
Примітки
- Територіальні громади Чернівецької області - gromady.cv.ua. gromady.cv.ua. Процитовано 4 лютого 2022.
- Office of the Governor General of Canada. Honours > Order of Canada. Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 апреля 2009. Вказано більш, ніж один
|deadlink=
та|deadurl=
(довідка) - Office of the Governor General of Canada. Honours > Order of Military Merit. Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 апреля 2009. Вказано більш, ніж один
|deadlink=
та|deadurl=
(довідка) - Office of the Governor General of Canada. Honours > Insignia Worn by the Governor General. Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 9 жовтня 2006. Процитовано 6 апреля 2009. Вказано більш, ніж один
|deadlink=
та|deadurl=
(довідка)
Джерела та література
- Головченко В. І. Гнатишин Рамон (Джон) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
- Ковальчук О. О. Гнатишин Роман Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 127. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Корсак І. «Імена твої, Україно». — Луцьк : ПВД «Твердиня», 2007. — С. 181—185.
- Тирпак Н. В. Гнатишин Реймон-Джон // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.