Вашківці

Ва́шківці (рум. Văşcăuţi, нім. Waschkautz, рос. Вашковцы) місто Вижницького району Чернівецької області, центр Вашківецької міської громади. Розміщене на правому березі річки Черемош та його притоці Глибочок, за 32 кілометри від районного центру — міста Вижниця (автошлях Т 2601). Відстань від Чернівців — 37 кілометрів.

Вашківці
Герб Вашківців Прапор Вашківців
Основні дані
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район Вижницький район
Громада Вашківецька міська громада
Код КОАТУУ: 7320510400
Засноване
Перша згадка 1430-ті
Населення 5415 (01.01.2017)[1]
Площа 6,8 км²
Поштові індекси 59210—212
Телефонний код +380-3730
Координати 48°22′31″ пн. ш. 25°29′52″ сх. д.
Водойма Черемош, Глибочок
Відстань
Найближча залізнична станція Вашківці
До районного центру
 - автошляхами 32,6 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 37,4 км
До Києва
 - автошляхами 553 км
Міська влада
Адреса 59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2
Вебсторінка Вашківецька міськрада
Міський голова Перч Микола Партенієвич

Вашківці у Вікісховищі

Карта
Вашківці
Вашківці

Вперше згадуються у 30-х роках XV століття під назвою Васківці (назва походить від імені Васко).

Історія

Герб часів Румунії

Перша письмова згадка про місто була датована 1431 роком, а у грамоті Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдовському воєводі Стефану. Наступні 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдовської держави, а з 1775 року входили до Австро-Угорщини. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.

У 1848 році вашківецькі селяни взяли участь у повстанні під проводом Лук'яна Кобилиці. Внаслідок повстань барон Петріно одним з перших в краї скасував панщину у вашківецькому маєтку.

На початку XIX ст. Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року — містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту З 1811-1812 рр. відомі найдавніші відбитки печатки Вашківців з самобутнім гербом: дерево, під яким вовк, що біжить.

У другій половині XIX ст. на початку ХХ ст. у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 році була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.

27 листопада 1918 року місто як і вся Буковина перейшло під владу Румунії, де воно перебувало у складі жудеця Сторожинець. 28 червня 1940 року зайняте радянськими військами. У 1941—1944 роках — знову під владою Румунії. З 1944 року у складі Радянського Союзу, а від 1991 року — незалежної України.

Населення

Динаміка зміни населення у Вашківцях:

193019411989200120052007200920102012
6 354 5 916 5 811 5 987 5 830 5 660 5 545 5 506 5 430

Визначні місця

  • Вашківецький парк.
  • Аннина гора — гора висотою 304 метри над рівнем моря, що є давнім об'єктом християнського паломництва. У 1993 році тут засновано Свято-Аннинський жіночий монастир, побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення[2].
  • Церква Святого Миколая — православний храм збудований у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества.
  • Храм Успіння Пресвятої Діви Марії — католицький храм побудований на початку 20-х років XIX століття і освячений у 1826 році.

Пам'ятники та скульптури

  • Пам'ятник уродженцю Вашківців поету Миколі Юрійчуку.[3]
  • Скульптура "Вашківецька маланка". Скульптура вшановує традиційний обряд з переодяганням у тварин і фольклорних персонажів, що відбувається в ніч з 13 на 14 січня та який у Вашківцях носить масовий характер та називається "Переберія".

Відомі люди

  • Гавалешко Микола Петрович — (*27.01.1932, м. Вашківці, тепер Вижницького району — 02.06.2002, м. Чернівці) — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Був першим головою Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка.
  • Гарас Георгій Олексійович — заслужений майстер народної творчості України, художник-орнаменталіст
  • Герасимович Іван — український педагог, редактор та громадський діяч, організатор українського учительства, сотник УГА.
  • Гнатишин Іван Миколайович — український дипломат
  • Гнатишин Іван Михайлович (1907, Вашківці — 1967) — видатний канадський юрист українського походження, батько генерал-губернатора Канади Романа Гнатишина
  • Годовський Володимир Михайлович (* 1947) — український хореограф
  • Євген Максимович. — (*10.02.1857, м. Вашківці, тепер Вижницького району Чернівецької області — 27.04.1928, м. Чернівці) — український живописець. У 1881 р. закінчив Віденську Академію мистецтв. Був головним художником Буковинської митрополії. Брав участь у розписі фресок Мармурового залу та інтер'єрів резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.
  • Лобурак Марія Миколаївна та Володимир Миколайович Лобурак — Заслужені артисти України. Дует «Скриня».
  • Лютик Петро Михайлович — видатний гідролог, брав участь у ліквідації наслідків аваріїї на ЧАЕС. Його іменем названо одну з вулиць міста.
  • Михайлюк Василь Пилипович — український композитор, диригент. Автор музики до пісні «Черемшина».
  • Терен Іван Іларіонович (* 08.11.1951, м. Вашківці) — майстер художнього різьблення та інкрустації. Голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).Заслужений майстер народної творчості України (2006). Лауреат премії імені Георгія Гараса (2001). До 600-річчя Чернівців видав каталог-посібник «Художнє різьблення на Буковині» (Чернівці, 2007). Нагороджений медаллю «На славу Чернівців»
  • Чорногуз Олена Іванівна (нар. 1949) — українська художниця по текстилю, членкиня НСХУ.
  • Юрійчук Микола Якович — український поет-пісняр. Автор слів до пісні «Черемшина».

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Монастир на Анниній горі у Вашківцях
  3. У Вашківецькій громаді відкрили пам’ятник автору легендарної пісні "Черемшина" Миколі Юрійчуку | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2022.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.