Роман (Танг)

Роман Танґ (3 жовтня 1893, Аренсбург, Естонія18 липня 1963, Вільнюс, Литва) — естонський православний діяч. Священик Естонської Апостольської Православної Церкви. Після окупації Естонії з боку СССР — єпископ Таллінський Російської православної церкви, останній титул - "архієпископ Віленський і Литовський РПЦ". Рукоположив у священики майбутнього першоієрарха УАПЦ Іоана Боднарчука.

Роман (Танг)
Єпископ Лузький,
вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
23 липня 1956  20 грудня 1955
Попередник: Михаїл Чуб
Наступник: Алексій Конопльов
Єпископ Курський і Білгородський
Попередник: Іннокентій Зельницький
Наступник: Леонід Поляков
 
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Роман Йоханнович Танг
Народження: 3 (15) жовтня 1893
Курессааре, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Смерть: 18 липня 1963(1963-07-18) (69 років)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Похований: Храм Святого Духа
Чернецтво: 7 квітня 1950

Життєпис

Народився 3 жовтня 1893 в Аренсбурзі (нині Курессааре, Естонія).

У 1909 закінчив Аренсбурзьке міське училище.

Діяльність розпочав у судовому відомстві, а з початком Першої світової війни вступає до військового училища і бере участь в бойових діях російської імператорської армії.

У 1916 закінчив Московські загальноосвітні курси, де при випробувальній комісії витримав іспит на атестат зрілості.

Після революції 1917 Танґ повертається в Естонію і служить в різних відомствах канцелярським працівником.

У 1920-ті був читцем і півчим. Вивчав церковні дисципліни, необхідні для пастирського служіння.

7 березня 1931 рукоположений митрополитом Александером Паулусом на диякона, а 8 березня — на священника до Богоявленського храму міста Йихві.

З 1 березня 1933священник церкви Пюхтицького жіночого монастиря.

З 9 червня 1940 знову призначений священиком Йихвінського Богоявленського храму на допомогу хворому настоятелю і благочинному округу протоієрею Александру Мянніку.

Після окупації Естонії

З 6 травня 1949 — настоятель того ж храму і благочинний округу.

Будучи неодруженим, 7 квітня 1950 у Псково-Печерському монастирі пострижений у чернецтво ігуменом Пименом Ізвєковим.

14 квітня 1950 зведений у сан архімандрита.

16 квітня 1950 хіротонізований в Нікольському кафедральному соборі Санкт-Петербурга на єпископа Талліннського, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.

Хіротонію здійснили патріарх Алексій I, митрополит Санкт-Петербурзький Григорій Чуков і єпископ Лузький Симеон Бичков.

У липні 1952, після смерті єпископа Симеона, митрополит Григорій попросив дозволу тимчасово, до призначення нової особи, покласти обов'язки вікарія Санкт-Петербурзької єпархії на єпископа Романа Танґа.

Голова Комісії з організації похорону митрополита Григорія, яка працювала з 5 по 12 листопада 1955. Тимчасово керував Санкт-Петербурзькою єпархією до 28 листопада 1955.

20 грудня 1955 призначений єпископом Лузьким, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії на допомогу новопризначеному митрополиту Санкт-Петербурзькому і Новгородському Елевферію Воронцову, що тяжко хворів.

З 23 липня 1956 — єпископ Іванівський і Кінешемський. Брав у єпархію духовенство, вигнане з колишніх місць служіння — протоієрея Ростислава Лозинського з Тарту, Андрія Сергієнка — з Санкт-Петербурга, Іоана Боднарчука з Галичини.

З 9 грудня 1958 — єпископ Курський і Білгородський.

З 21 травня 1959 — архієпископ Віленський і Литовський, священноархімандрит Віленського Свято-Духового монастиря.

У 1960 дав притулок в монастирі сестрам закритого Віленського жіночого Маріє-Магдалінинського монастиря.

У червні 1963 потрапив до лікарні у зв'язку із загостренням діабету.

15 липня зранку у Романа Танґа стався крововилив у мозок.

Помер 18 липня 1963 у Вільнюсі. Похований в архієрейській усипальниці Свято-Духівського монастиря у Вільнюсі.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.