Іоан (Боднарчук)

Митрополит Луцький і Волинський Іоан (також Йоан, Іоанн; у миру Василь Миколайович Боднарчук; *12 квітня 1929 — †9 листопада 1994) — першоієрарх нововідродженої у 1990 році Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). Брат митрополита Василія (Боднарчука) та архімандрита Григорія (РПЦ)[1].

Іоан (Боднарчук)
Митрополит Іоан
першоієрарх УАПЦ
1990 — 9 листопада 1994
Церква: УАПЦ
єпископ Житомирський і Овруцький
23 жовтня 1977 — 4 листопада 1989
Обрання: 23 жовтня 1977
Церква: РПЦ
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна семінарія
Діяльність: священнослужитель
Народження: 12 травня 1929(1929-05-12)
Тернопіль, Польська Республіка
Смерть: 9 листопада 1994(1994-11-09) (65 років)
Яблунівка, Рожищенський район, Волинська область, Україна
Похований: Іване-Пусте
Чернецтво: 11 жовтня 1977
Єп. хіротонія: 23 жовтня 1977
Хто висвятив у єпископа Миколай (Юрик), Леонтій (Гудимов), Сава (Бабинець), Севастіан (Пилипчук).

Ранні роки

Народився в с.Іване-Пусте нині Чортківського району Тернопільської області на Західній Україні, що знаходилася тоді на території Польщі, в сім'ї псаломщика-регента УГКЦ. Після закінчення середньої школи був псаломщиком в храмі Іоана Богослова в рідному селі, потім псаломщиком і регентом в храмі св. Параскеви в с.Великий Ключів, Коломийського району Івано-Франківської області.

Прийняв православ'я.

У 1949 був арештований і отримав 20 років каторжних робіт в Степлазі, в мідних копальнях Караганди. Звільнений в 1953 по амністії. За іншими відомостями: у 1949 депортований з сім'єю до Казахстану, де проживав до 1953.

РПЦ

1956 вступив до Ленінградської духовної семінарії. 25 січня 1958 у другому класі семінарії висвячений у диякона єпископом Івановським Романом Танґом, відомим естонським архіпастирем, який приймав усіх переслідуваних духовних осіб.

1960 закінчив Ленінградську духовну семінарію і поступив в Ленінградську духовну академію. 21 травня 1961 на першому курсі академії митрополитом Ленінградським і Ладозьким Пименом висвячений в ієрея в Свято-Миколаївському соборі міста Ленінграда. У період навчання в семінарії і академії управляв академічним хором і керував духовними концертами.

1964 закінчив ЛДА зі ступенем кандидата богослов'я і направлений на пастирське служіння в Львівсько-Тернопільську єпархію РПЦ.

Служив в селі Стриївка Збаразького району Тернопільської області, а з 12 квітня 1968 в храмі міста Трускавець Дрогобицького району Львівської області, де служив близько 10 років.

11 жовтня 1977 в Почаївській Лаврі пострижений в чернецтво.

14 жовтня того ж року митрополитом Київським і Галицьким Філаретом Денисенком в Покровському жіночому монастирі піднесений у сан архімандрита.

Єпископське служіння в Українському Екзархаті РПЦ

23 жовтня 1977 у Володимирському кафедральному соборі м. Києва висвячений на єпископа Житомирського і Овруцького РПЦ.

Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко), Львівський і Тернопільський Миколай (Юрик), архієпископ Сімферопольський і Кримський Леонтій (Гудимов), єпископи: Мукачівський і Ужгородський Сава (Бабинець), Кіровоградський і Миколаївський Севастіан (Пилипчук).

4 листопада 1989 року Священний Синод Російської Православної Церкви позбавив владику Іоана монашеського і єпископського сану[2].

Єпископське служіння в УАПЦ та УПЦ КП

16 жовтня 1989 року єпископ Іоан Боднарчук виходить з підпорядкування Російської церкви.

22 жовтня 1989 року приєднується до УАПЦ і стає її першоієрархом. Під час першої архіпастирської Служби Божої закликав: «нарешті, усвідомити те, що пора вже самому стати господарем у своєму домі, без вказівок і керівництва зі сторони, а направду вільними, направду самостійними»

Висвятив перших єпископів нової УАПЦ:

Виконував головуючу роль у проведенні помісного Собору в червні 1990, який оформив правове становище національної Церкви.

З червня 1990 — блаженніший митрополит Львівський і Галицький, місцеблюститель Київського Патріаршого Престолу.

18 листопада 1990 року патріархом УАПЦ було інтронізовано митрополита Мстислава (Скрипника), котрому під час Божественної літургії у Софійському соборі м. Києва Іоан (Боднарчук) надів патріарший кукіль.

29 лютого 1992 Іоан (Боднарчук) заборонив в богослужінні Володимира Ярему.

29 квітня 1992 в Києві відбувся Синод єпископів УАПЦ на чолі з патріархом Мстиславом, який прийняв рішення щодо виключення митрополита Іоана (Боднарчука) зі складу єпископату УАПЦ.

Митрополит Іоан подав прохання про повернення в Московську Патріархію. Проте незабаром відмовився від своїх намірів і перейшов в Українську Православну Церкву — Київський Патріархат (УПЦ-КП) і був призначений митрополитом Дрогобицьким і Самбірським, а потім — Луцьким і Волинським.

Був явним кандидатом на патріарший престол. 9 листопада 1994 загинув у ДТП за нез'ясованих обставин. Похований поблизу церкви св. Іоана Богослова на малій батьківщині в селі Іване-Пусте Борщівського району Тернопільської області.

Фільм про митрополита
Зовнішні відеофайли
Фільм «Святитель і патріот» // Помісна Церква, 2014 р. на YouTube

Документальний фільм про митрополита Іоана (Боднарчука) «Святитель і патріот» створено 2014 року відеостудією «PROFI» на замовлення Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату. Прем'єра відбулася 28 листопада в Тернополі.[3]

Автор фільму, сценарій — Олена Брода, диктор — Ігор Сачко, оператори, монтаж та звукове оформлення — Олег Нищота, Максим Кирилів, графіка — Максим Кирилів, Володимир Бойко. Запис звуку здійснено на студії Сергія Степаніва.

Примітки
  1. Митрополит Іоан (Боднарчук) і третє відродження УАПЦ та проголошення Київського Патріархату / М.(протоієрей) Цап // Волинський благовісник. — 2013. — № 1. — С. 221—232. — Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua
  2. Ukraine, Православіє в Україні / Православие в Украине / Orthodoxy in. "Ієрархія" ряджених. arhiv2.orthodoxy.org.ua. Процитовано 2 жовтня 2018.
  3. Фільм про українського святителя, патріота та вояка УПА презентують у Тернополі // Телекомпанія TV-4, 24 лист. 2014 р. на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.