Ронда Флемінг

Мерілін Луїс (справжнє ім'я акторки) народилась 10 серпня 1923 року в Голлівуді, Лос-Анджелес, Каліфорнія, в родині страхового агента Гарольда Чевертона Луїса та театральної акторки Еффі Грем, яка у 1914—1915 роках разом з Елом Джолсоном грала в мюзиклі «Dansing Around» в нью-йоркському театрі «Winter Garden». Дідом з боку матері був Джон С. Грем, актор, власник театру та редактор газети з Юти. У 1941 році закінчила середню школу Беверлі-Гіллз, після чого відомий голлівудський агент Генрі Вілсон підписав з нею семирічний контракт. «Він підійшов до мене, коли я збиралася переходити вулицю, — згадувала пізніше акторка. — Я була трохи налякана, мені було 16 чи 17 років. Він підписав зі мною контракт без кінопроби. Я почувалася неначе в казці про Попелюшку». Тоді ж у якості псевдоніма вона обрала ім'я Ронда Флемінг.

З'явившись в епізодичних ролях у трьох стрічках продюсера Девіда Селзніка, вона врешті отримала більш значну роль у трилері Альфреда Гічкока «Заворожений» (1945), за якою послідували ролі у картинах «Гвинтові сходи» (1946) та «З минулого» (1947). Перші свої головні ролі вона виконала в пригодницькій стрічці «Острів пригод» (1949) та фільмі-мюзиклі «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» (1949), на роль у якому планувалася Діна Дурбін, і в якому Флемінг змогла продемонструвати свої вокальні дані у дуеті з Бінгом Кросбі. Це також був її перший кольоровий фільм, після якого її стали називати Королевою Техніколору.

Протягом 1950—1960 років акторка залишалася дуже затребуваною в кіно, особливо у вестернах, ролями в яких вона найбільш запам'яталася публіці. Серед них фільми «Останній форпост» (1951) з Рональдом Рейганом, «Партнер Теннессі» (1955), «Перестрілка в О.К. Кораль» (1957) з Бертом Ланкастером та Кірком Дугласом, «Псевдонім Джессі Джеймс» (1959). Також стали помітними її ролі у таких стрічках як «Змія Нілу» (1953) та «Королева Вавилону» (1955), де вона зіграла Клеопатру та Семіраміду відповідно, «Відтінок шарлатового» (1956), «Поки місто спить» (1956), «Вбивця на свободі» (1956), «Історія Бастера Кітона» (1957) з Дональдом О'Коннором та «Повстання рабів» (1960), в якому вона зіграла Св. Фабіолу.

У 1958 році записала свій єдиний музичний альбом «Rhonda», перевиданий 2008 року під назвою «Rhonda Fleming Sings Just For You».

Її останньою появою на екрані стала епізодична роль Едіт фон Секондберг в пародії на шпигунські фільми «Оголююча бомба» (1980) з Доном Адамсом та Сільвією Крістель у головних ролях, а також роль у короткометражці «В очікуванні вітру» (1990).

У 1991 році акторка спільно зі своїм чоловіком, продюсером Тедом Манном, відкрили жіночу клініку при медичному центрі Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Акторка удостоєна іменної зірки на Голлівудській алеї слави[4].

Ронда Флемінг померла 14 жовтня 2020 року в місті Санта-Моніка, Каліфорнія, у 97-річному віці[5].

Флемінг шість разів виходила заміж:

• Томас Вейд Лейн, дизайнер інтер'єрів, одружилися 1940 року. У цьому шлюбі народився син Кент Лейн (1941), єдина дитина акторки. Розлучилися 1942 р.
• Льюїс В. Моррілл, голлівудський лікар, одружилися 11 липня 1952 року, розлучилися 1954 р.
• Ленг Джефріс, актор, одружилися 3 квітня 1960 року, розлучилися 11 січня 1962 р.
• Голл Бартлетт, продюсер, одружилися 27 березня 1966 року, розлучилися 1972 р.
• Тед Манн, продюсер, одружилися 11 березня 1977 р. Шлюб протривав до смерті чоловіка 15 січня 2001 р.
• Дарол Вейн Карлсон, одружилися у 2003 році, шлюб протривав до смерті чоловіка 31 жовтня 2017 р.

• Ронда Флемінг на сайті IMDb (англ.)