Ртутно-манганова зоря

Рту́тно-ма́нганова зоря́ (або HgMn-зоря́) є хімічно пекулярною зорею з сильними спектральними лініями поглинання в області 398.4 нм завдяки наявності великої кількості йонів ртуті.[1] Разом з великим вмістом ртуті в атмосферах зір цього типу виявлено також багато йонів мангану; звідси і походить їх назва.

Фізичні властивості

HgMn-зорі обертаються відіносно повільно навколо своєї осі. Тому припускають, що їхні атмосфери є відносно стабільними й мають умови для ефективної дії процесів атомної дифузії. При цьому певні типи атомів опускаються нижче в атмосфері за рахунок сил гравітації, в той час як інші атоми «виринають» у верхні шари атмосфери завдяки тиску випромінювання. Процеси атомної дифузії приводить в кінцевому результаті до неоднорідного розподілу вмісту хімічних елементів з глибиною атмосфери, а також до надлишку певних елементів у її верхніх шарах, який можна оцінити з аналізу ліній поглинання, що відповідають цим хімічним елементам.

Ефективні температури ртутно-манганових зір Teff знаходяться в межах від 10 000 К до 16 000 К, а значення логарифму гравітації на поверхні lg g—в області від 4.5 до 3.5[2], що відповідає спектральному класу від A0 до B9. На сьогоднішній день немає переконливих доказів наявності сильних магнітних полів у зір цього типу.

Хімічні властивості

У HgMn-зір не виявлено якої-небудь змінності спектральних ліній, що могла б свідчити про наявність «плям» з аномальним вмістом хімічних елементів на їхній «поверхні». В окремий клас ці зорі виділяють за двома такими характеристиками:

Найяскравіші HgMn-зорі

Наступна таблиця приводить дані для найяскравіших HgMn-зір на зоряному небі.

Назва[3]Назва у сузір'їСпектральний
клас[3]		Вид.
вел.[3]		Teff, Klg g
Альферацα АндромедиB8IVmnp2.0613800 ± 125[4]4.15 ± 0.16[4]
Гієнах Воронаγ ВоронаB8III2.5912000[5]3,5[5]
Майя20 ТельцяB8III3.87126003.5
χ ВовкаB9IV3.9610750[6]4.0[6]
Muliphein[7]γ Великого ПсаB8II4.10
φ ГеркулесаB9mnp4.23
π1 ВолопасаB9p4.91
ι Північної КорониA0p4.98
κ Рака AB8IIImnp5.24
Dabih Minor[8]β Козорога BB9.5III/IV6.10

Повніший Перелік HgMn-зір подано окремою сторінкою.

Див. також

Джерела
  1. Mercury-manganese star. The Internet Encyclopedia of Science, David Darling. Accessed on line August 14, 2008.
  2. Л.С.Любімков, "Хімічний склад зір: методи та результати аналізу", НПФ «Астропринт», 1995
  3. Names, spectral types and apparent magnitudes taken from SIMBAD, except as noted.
  4. Orbital elements and abundance analyses of the double-lined spectroscopic binary alpha Andromedae, T. A. Ryabchikova, V. P. Malanushenko, and S. J. Adelman, Astronomy and Astrophysics 351 (November 1999), pp. 963–972, Bibcode: 1999A&A...351..963R. See §4 for component parameters and Table 3, §5 for elemental abundances.
  5. Fremat, Y.; Houziaux, L., Elemental abundances in the Hg-Mn star γ Corvi, 1997 Astronomy and Astrophysics, v.320, p.580-585
  6. SMITH K.C.; DWORETSKY M.M. «Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements», 1993 Astron. Astrophys., 274, 335-355
  7. Muliphein Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine., Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.
  8. Dabih Архівовано 24 серпня 2006 у Wayback Machine., Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.