20 Тельця

Мая (20 Тельця) — блакитний гігант спектрального класу B8III, що розташована зоряному скупченні Стожари, у сузір'ї Тельця. Це хімічно пекулярна, ртутно-манганова зоря.

Мая, 20 Тельця

Мая розташована у верхньому правому куті карти.
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Телець
Пряме піднесення 03г 45х 49.6067с[1]
Схилення 24° 22′ 03.895″[1]
Видима величина (V) 3.871 [1]
Характеристики
Спектральний клас B8III [1]
показник кольору U−B -0.40
показник кольору B−V -0.07 [2]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 7.5±0.9 [1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 21.09 [1] мас/рік

за схиленням: -45.03 [1] мас/рік

Паралакс (π) 9.06 ± 1.03 мас
Відстань світлових років
парсек
Абсолютна величина (MV) -1.03
Подробиці
Маса 4 [3] M☉
Радіус 5.5 [3] R☉
Світність 660 [3] L☉
Ефективна температура 12600 [3]  K
lg g 3.5
Металічність [Fe/H] 1.10 Fe/H[4]
Обертання Vsin(i)=33 km/s [5]км/сек
Інші позначення
Мая, 20 Тельця, HR 1149, BD 23° 516, HD 23408, HIP 17573, SAO 76155, GC 4500, NSV 01279, WDS J03458+2422
Посилання
SIMBADдані для HD23408

За своєю яскравістю Мая посідає четвертє місце серед зір у Стожарах (після Альціони, Атласа та Електри. Її назва Мая походить від грец. Μαῖα (лат. Maia). У грецькій міфології вона була однією з семи дочок богів Атласа та Плейони. Зорі з відповідними назвами розташовані тому ж скупченні.

Огляд

Видима величина Маї становить 3,871m, тому побачити неозброєним оком можна лише на досить темному нічному небі. Її повна болометрична яскравість у 660 разів більша за сонячну, що дає оцінку її радіуса близько 5,5 сонячного радіуса та оцінку маси, яка більша за сонячну масу майже вчетверо. Розміри, маса та те, що максимум випромінювання припадає на ультрафіолетову ділянку спектру, свідчать, що ця зоря належить до класу блакитних гігантів[3]. Мая належить до групи зір, оточених туманністю Мая (також відома як NGC 1432), — це яскрава емісійна (або відбивна) туманність[6], що розташована в межах розсіяного скупчення Плеяди.

Отто Струве раніше вважав, що Мая є змінною зорею, але згодом було встановлено, що ніяких суттєвих змін її блиску не спостерігається[3].

Міфологія
Зустріч богів на Олімпі: Гермес зі своєю матір'ю, Маєю.

Мая була найстаршою серед семи сестер, відомих як Плеяди. Її зґвалтував Зевс і вона понесла від нього сина Гермеса, який потім став богом-провісником. Плеяд добре видно на нічному небі поряд з Оріоном. Грецькі міфи повідомляють, що Мая та її сестри зазнали переслідувань цього велетенського мисливця й перетворилися на голубок, щоб урятуватися від нього[7].


Джерела
  1. SIMBAD запит: MAIA -- Variable Star. Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 червня 2010.
  2. Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. (PDF). Comm. Lunar Plan. Lab., 4. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. Процитовано 11 червня 2010.
  3. Professor James B. (Jim) Kaler. MAIA (20 Tauri). University of Illinois. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 11 червня 2010.
  4. Heacox, W. D. (1979). Chemical abundances in Hg-Mn stars (PDF). Astrophysical Journal Supplement Series. vol. 41: 675–688. Bibcode:1979ApJS...41..675H. doi:10.1086/190637. Процитовано 10 червня 2010.
  5. Royer, F.; Grenier, S.; Baylac, M.-O.; Gómez, A. E.; Zorec, J. (2002). Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere (PDF). Astronomy and Astrophysics 393: 897–911. Bibcode:2002A&A...393..897R. doi:10.1051/0004-6361:20020943. Процитовано 10 червня 2010.
  6. SEDS Students for the Exploration and Development of Space. NGC 1432. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 11 червня 2010.
  7. Hesiod, Works and Days 619ff.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.