Рухадзе Зоя Матвіївна

Зоя Матвіївна Рухадзе (1 грудня 1916 — 10 квітня 1944)[1] — комсомолка, учасниця сімферопольського підпілля в роки німецько-румунської окупації. Замучена в гестаповському застінку. Посмертно нагороджена медаллю «За відвагу».

Рухадзе Зоя Матвіївна
груз. ზოია მათეს ასული რუხაძე
Народилася 10 березня 1923(1923-03-10)
Померла 1944
Сімферополь, РРФСР, СРСР
Поховання
1st civil cemetery of Simferopold : 
Країна  СРСР
Національність грузини
Діяльність економістка, підпільниця, офіціантка
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народилася в 1916 році. З бідної зросійщеної та осілої в Криму грузинської сім'ї. Рано залишилася без батька.

Навчалася у сімферопольській 9-ій гімназії, потім закінчила планово-економічний технікум, працювала в Сімферопольському міськвиконкомі плановиком-економістом.

Підпільна діяльність

Під час окупації влаштувалася працювати в ресторан, тому не була вислана в Німеччину.

Зоя була двоюрідною сестрою Лідії Трофименко – секретаря комсомольської організації школи №14.

Першим актом опору дівчат стало поширення листівки кримських партизан — переписавши по чотири примірники цієї листівки, шість з них роздали знайомим, одну підкинули в під'їзд великого будинку і одну наклеїли на розі вулиць Ново-Садової і Севастопольської серед німецьких оголошень і наказів.

13 грудня 1941 р. на квартирі Ліди в будинку на вулиці Нижнєгоспітальної відбулося перше зібрання підпільної комсомольської організації з дев'яти членів секретарем якої був обраний Борис Хохлов.

Група поширювала листівки, від руки переписуючи зведення Радінформбюро, почуті по зібраному радіоприймачу, та статті «Червоного Криму». Готувала листок «Вісті з Батьківщини», який випускала два-три рази на місяць тиражем триста-чотириста примірників.

Зої Рухадзе було доручено прислухатися до розмов офіцерів в ресторані де вона працювала. Але головним її завданням був зв'язок з групою татар, що встала на бік ворога. Смаглява дівчина була схожа на мусульманку і була серед татарських добровольців майже своя. Серед них вона збирала інформацію і вела агітацію.

Влітку 1943 року група встановила зв'язок з партизанами, увійшла в сімферопольську молодіжну організацію і, отримавши міни, з осені стала здійснювати диверсії.

У грудні 1943 року гестапо заарештувало Бориса Хохлова. На засіданні підпільного комітету було вирішено, що група, в тому числі і Зоя Рухадзе, повинні піти у глибоке підпілля.

У 1944 році Зоя Рухадзе брала участь у пошкодженні кабелю, що надовго залишило німецьке командування без зв'язку.

Арешт та смерть
Могила підпільниці Зої Рухадзе

Заарештована гестапо 10 березня 1944 року. В застінках піддавалася болісним тортурам.

Передала із в'язниці записку з трьома останніми рядками[2] з вірша Віри Фігнер «До матері»[3], а перед катами вигукнула ім'я Віри Фігнер.[4]

Після звільнення Сімферополя тіло Зої Рухадзе було знайдено в одній з чотирьох криниць на місці масових розстрілів в концтаборі на території радгоспу «Червоний» разом з тілами актриси О. Ф.  Перегонець, художника М. А. Баришева, підпільника В. К. Єфремова і багатьох інших. За деякими відомостями Зоя Рухадзе була скинута в колодязь ще живою.

Похована на Староруському кладовищі Сімферополя. Посмертно нагороджена медаллю «За відвагу».

В культурі

У 1951 році Йосип Нонешвілі написав поему «Повість про одну дівчину» (перекладена з грузинської Миколою Заболоцьким)[5].

У 1971 році про Зою Рухадзе був знятий художній фільм «Дівчина з камери № 25».

Пам'ять

Іменем Зої Рухадзе названа вулиця в Сімферополі. Також її ім'я присвоєно школі № 14 у Сімферополі та школі № 42 в Тбілісі.

У 1957 році ім'я Зої Рухадзе був навічно зараховане у списки Сімферопольської міської комсомольської організації.

Примітки
  1. Напис на пам'ятнику на могилі Зої Рухадзе
  2. Е. Н. Шамко — «Пламя над Крымом»
  3. Фигнер В. Н. — Запечатленный труд, Directmedia, 2016 г. — 447 с. — стр. 409 (со ссылкой на «… сражались за Родину», М., 1964, стр. 335—336)
  4. Ричард Ститес — Женское освободительное движение в России, РОССПЭН, 2004—614 с. — стр. 555
  5. Иосиф Нонешвили. Повесть об одной девушке // Невыдуманные поэмы / сб., сост. В. Лазарев. М., "Молодая гвардия", 1975. стр.229-240

Література
  • Зоя Рухадзе // "... боролася за батьківщину: листи і документи героїнь Великої Вітчизняної війни / Упоряд. І. Н. Мінаєва та ін. — Думка, 1964 — 366 с.  — стор. 335-340.
  • Іван Козлов — У кримському підпіллі: спогади, Радянський письменник, 1947 — 322 с.

Джерела
  • Сергій Мальгавко — Юна підпільниця Зоя Рухадзе. 10 жінок в історії Криму, РИА Новости. Крим, 08.03.2016
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.