Рябов Руслан Костянтинович

У 1986—1990 роках навчався в Автотранспортному коледжі Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» за спеціальністю «Експлуатація автомобільного транспорту». Працював у Мелітополі на Запорізькому автомобільному заводі. З 2001 року проходив військову службу, служив на патрульному катері. Учасник Революції Гідності, з Майдану добровольцем пішов на фронт.

Розвідник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті» — їхав у кузові броньованого КАМАЗу в складі автоколони батальйону «Донбас». Коли автівка вже доїжджала до Червоносільського, по ній вистрілив російський танк. Кабіну розірвало, потім здетонував боєкомплект у кузові. Тоді ж загинули Владислав Стрюков — «Стаф», Віктор Дмитренко-«ВДВ», Олег Уляницький — «Контра», Артур Чолокян — «Кавказ», Сергій Дятлов — «СВД», Маламуж Олександр — «Рус», Василь Білий — «Лисий».

Впізнаний за експертизою ДНК, перепохований 29 серпня 2015-го в місті Кривий Ріг.

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

• 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

• Указ Президента України від 15 вересня 2015 року № 546/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Рябов Руслан Костянтинович