Ряботенко Олександр Іванович

Ряботенко Олександр Іванович
Народився	1896; Київ, Російська імперія
Помер	22 лютого 1939; Київ, Українська РСР, СРСР; ·розстріл
Громадянство	Російська імперія, УНР, СССР
Національність	українець
Військове звання	старший майор міліції
Партія	ВКП(б) — з 1920 р.

Олександр Іванович Ряботенко (1896 — 1938) — співробітник рядянських органів охорони правопорядку, старший майор міліції (1936).

Життєпис

Народився в Києві в родині робітника-кухаря. Українець. Освіта середня: закінчив міське училище імені Жуковського у Києві. Згодом продовжив навчання у київській гімназії в Києві (закінчив 6 класів).

З вересня 1912 р. по лютий 1915 р. — чорнороб, конторський учень в панському маєтку, с. Ровчан Чернігівської губернії.

У 1915 р. закінчив Житомирську школу прапорщиків. У лютому-вересні 1915 р. — рядовий та молодший офіцер 174-го Роменського стрілецького полку.

З вересня 1915 р. по серпень 1919 р. — військовополонений в Німеччині.

У серпні-грудні 1919 р. — командир роти 53-го батальйону ВОХР (м. Москва). У грудні 1919 р. — 1920 — командир батальйону 1-го Українського полку. Член ВКП(б) з квітня 1920 р. У 1920 р. — квітні 1921 р. — командир батальйону 3-го запасного полку.

З травня 1921 р.– командир-військком 9-го полку особливого призначення (м. Маріуполь). З 1921 р. — начальник міліції Кременчуцької губернії. З листопада 1922 р. — начальник міліції Кременчуцького повіту. З березня 1923 р. — начальник міліції Роменської округи. З червня 1925 р. — начальник міліції Лубенської округи.

З квітня 1927 р. — начальник Всеукраїнської школи міліції.

З березня 1932 р. — начальник міліції Харківської області. З березня 1934 р. — начальник міліції Київської області. З 13 липня 1934 р. — начальник УРСМ НКВС Київської області. З 14 серпня 1937 р. — начальник УРСМ НКВС Донецької області.

У лютому 1938 року зарештований. Засуджений до розстрілу з конфіскацією майна.

Розстріляний 26 вересня 1938 року у м. Києві.

Відзнаки

Орден Трудового Червоного Прапора УСРР (9.11.1932)[1]
Почесний працівник робітничо-селянської міліції (1933)
Почесний працівник ВЧК-ДПУ (XV) (17.11.1937)

Примітки

- Куценко А. М., Смирнов Ю. Д.. Ордена советских республик. — Донецк: Редакционно-издательское предприятие «Лебєдь», 1996. — 400 с. — ISBN 5-7707-5732-9. — С. 121 (рос.)

Джерела

Золотарьов В. А., Бажан, О. Г. Особисто я розстріляв 702 контрреволюціонера… (реконструкція біографії чекіста Михайла Віхмана) / В. А. Золотарьов, О. Г. Бажан // Краєзнавство. — 2017.- № 3/4 (100/101). — С. 302—303
Інформація про О. І. Ряботенкаа на сайті «Международный Мемориал» (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Куценко А. М., Смирнов Ю. Д.. Ордена советских республик. — Донецк: Редакционно-издательское предприятие «Лебєдь», 1996. — 400 с. — ISBN 5-7707-5732-9. — С. 121 (рос.)

[2] Куценко А. М., Смирнов Ю. Д.. Ордена советских республик. — Донецк: Редакционно-издательское предприятие «Лебєдь», 1996. — 400 с. — ISBN 5-7707-5732-9. — С. 121 (рос.)