Рясне (Новоград-Волинський район)

Рясне́ село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 425 осіб.

село Рясне
Герб Рясного Прапор Рясного
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Громада Барашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080030300061846
Облікова картка Рясне 
Основні дані
Засноване 1771
Населення 425
Площа 1,521 км²
Густота населення 279,42 осіб/км²
Поштовий індекс 11251
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°46′41″ пн. ш. 28°06′47″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Водойми р. Уж, Безуд, Расен, Хотиш
Місцева влада
Адреса ради 11251, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Рясне
Карта
Рясне
Рясне
Мапа

 Рясне у Вікісховищі

Географія

Село Рясне розташоване на правому березі річки Ужа, притоки Прип'яті, за 30 км від районного центру, 5 км від залізничної станції Яблунець.

Межує на північному сході з Кам'янкою, на сході з Хотиж, на півдні з Вільхівкою, на південному заході з Неділищами, на північному заході з смт Яблунець.

У межах села є 5 ставків загальною площею водного дзеркала 12, 76 га.[1]

У селі в Уж впадають річки Безуд, Расен та Хотиш.

Історія

У 1906 році село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 84 верст, від волості 9. Дворів 158, мешканців 912[2].

В період загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-і роки 20-го століття органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 24 мешканця села, з яких 9 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі.

Список репресованих людей села

Бирук Павло Поминович, Бірук Семен Бенедиктович, Болеста Кароль Гнатович, Боль Берта Земенгерівна, Вознюк Іван Федорович, Волошин Шимель Єйнович, Гордієнко Михайло Кузьмич, Днужевський Мар'ян Іванович, Ковальчук Іван Юхимович, Куришко Катерина Антонівна, Лакейчук Андрій Тилимонович, Лакейчук Микита Андрійович, Минич Петро Гнатович, Мостович Броніслав Тимофійович, Павленко Прохор Якович, Паламарчук Савелій Гнатович, Поматовський Василь Михайлович, Прокопенко Федір Михайлович, Рясенчук Микита Васильович, Сардак Марко Власович, Трофимович Калерія Опанасівна, Трофимович Степан Георгійович, Харченко Григорій Васильович, Якимчук Ганна Сидорівна.[3]

Сільраді підпорядковувались села Вікторівка, Кам'янка, Хотиж.

Сьогодення

В Рясному є восьмирічна школа, де 14 учителів навчають 180 учнів, будинок культури на 200 місць, бібліотека а книжковим фондом 15 тис. примірників, медичний пункт, відділення зв'язку, два магазини.

Пам'ятки

У Рясному зберігається архітектурна пам'ятка — дерев'яна церква Св. Параскеви, збудована 1771 року.

Галерея

Примітки

Посилання

Джерела

  1. Історія міст і сіл Української РСР. К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  2.  Даніель Цвікер, «Карта боліт Полісся 1650 року»
  3. Теодорович М. І. Історико-статистичний опис  церков і парафій Волинської єпархії -  Почаїв: тип. Почаївської  лаври, 1888 — т1
  4. ДАЖО, фонд1,67,178
  5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область — Житомир: Полісся, 2008. — 1116 с. -  ISNB 978—655 — 361 — 7
  6. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. - Житомир: Полісся — ISBN 966—655 — 220 — 5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.