Рівне (корабель)

Рівне (U762) десантний корабель, потім військовий транспорт Військово-Морських Сил України проєкту 1171 (тип «Тапір», за класифікацією НАТО Alligator). Спущений на воду як БДК-104. З 25.05.1982 «Ілья Азаров». У ВМС України отримав назву «Рівне» і бортовий номер U401. Після переобладнання у військовий транспорт бортовий номер U762.

Військовий транспорт U762 «Рівне»
Служба
Тип/клас військовий транспорт
Держава прапора  СРСР,  Україна
Належність ВМС ЗС України
Корабельня СБЗ «Янтарь», Калінінград
Закладено 17.10.1969
Спущено на воду 31.03.1970
Введено в експлуатацію 10.06.1971
Виведений зі складу флоту 30.11.2004
Статус списаний, переобладнаний у цивільний суховантаж
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартний 3040 т
повний 4650 т
Довжина 113,1 м
Ширина 15,6 м
Осадка 4,5 м
Технічні дані
Рухова установка ГЕУ: 2 дизелі 58А-3 потужністю 4500 к.с. кожний;
ЕЕУ: 3 електрогенератори ДГР-300/500-1 по 300 кВт
Гвинти 2
Швидкість 16,5 вуз.
Екіпаж 55 чол.
Озброєння
Артилерія 1х2 57-мм ЗІФ-31Б
Ракетне озброєння 2х40 122-мм РСЗВ МС-73 «Град-М» (160 НУРС)
Зенітне озброєння 3х2 ПУ ЗРК 9К34 «Стрела-3»

Особливості проєкту, історія корабля

Проєкт «Тапір» був розроблений на початку 1960-х років і мав на меті об'єднати можливості військового десантного корабля і цивільного транспортного судна. Це було обумовлено тим, що на той час в СРСР ставилося завдання оперативного надання військової допомоги союзникам в Африці й на Близькому Сході. Завдання на розробку океанського великого десантного корабля з функціями військового транспорту було поставлене у 1959 році, практично одночасно Міністерство морського флоту замовило суховантаж проєкту 1173 з носовою апарелью, який у воєнний час повинен був служити тим же цілям. Проєкти об'єднали в один під загальним позначенням проєкт 1171 «Тапір»: планувалося, що новий корабель можна буде використовувати як для військових, так і для цивільних цілей, але через це характеристики його дещо знизилися. Це зумовлювалося відмінностями у вимогах цивільних замовників (висока економічність, використання всього обсягу трюмів, хороші каюти для екіпажу) і військових (місце для озброєння, підвищена непотоплюваність, велика швидкість, спеціальне обладнання). Врешті, після затвердження проєкту Мінморфлоту вирішило відмовитися від «спільного» судна, тому що його експлуатація при настільки потужних механізмах ставала нерентабельною. В результаті подвійне призначення проєкту 1171 «Тапір» проявилося лише зовні, в зовнішньому вигляді, характерному для цивільного суховантажа. Корабель отримав позначення ВДК (великий десантний корабель) і будувався виключно для ВМФ.

За десять років, з 1966 по 1975 рік, було побудовано 14 одиниць кораблів проєкту в чотирьох варіантах. «Рівне» відноситься до третьої, найбільшої, серії проєкту (6 одиниць). Особливістю конструкції є те, що кораблі проєкту мають надбудову тільки на кормі, там же є герметичний відкидний лацпорт, який в опущеному положенні служить для навантаження техніки з пірсу при швартуванні кормою. Лацпорт також використовується для прийому і вивантаження плавзасобів у докову камеру. На судні є крани для навантаження вантажів на палубу. Дальність плавання корабля становить 4800 миль при швидкості ходу 16 вузлів, повна водотоннажність 4650 тон. Десантомісткість — 20 основних бойових танків, або 45 БТРів, або 50 вантажних автомобілів, і 300 чоловік десанту (два десантних кубрики, під першим і четвертим твіндеками). Корабель може нести до 1000 тон різних вантажів. В носі розташовується відсік для бронетехніки. Там же розташована десантна апарель.

Основне озброєння кораблів проєкту 1171 «Тапір» складається з однієї універсальної спареної корабельної артилерійської установки калібру 57 мм ЗІФ-31Б. Для ураження берегових цілей і підтримки десанту ВДК оснащений двома пусковими установками реактивної системи залпового вогню А-215 «Град-М». Штатом передбачалося також оснащення корабля переносними зенітно-ракетними комплексами «Стріла-3».

Великий десантний корабель БДК-104 (заводський № 300) був закладений на калінінградському суднобудівному заводі «Янтар» 17 жовтня 1969 року і спущений на воду 31 березня 1970-го. Включений до складу ВМФ СРСР 10 червня 1971 року. Входив до складу 39-ї дивізії морських десантних сил Чорноморського флоту з базуванням на Кримську військово-морську базу (оз. Донузлав). Корабель неодноразово здійснював бойові служби в Середземне море й Індійський океан, де виконував завдання у складі 5-ї і 8-ї оперативної ескадр ВМФ. 25 травня 1982 року БДК-104 був перейменований на «Ілля Азаров» по імені заступника начальника політуправління Чорноморського флоту часів Другої світової війни віце-адмірала Іллі Ілліча Азарова.

25 липня 1997 року увійшов у склад Військово-Морських Сил України, де отримав назву «Рівне» на честь однойменного українського міста з присвоєнням бортового номера U400 (потім U401). Пізніше був переобладнаний у військовий транспорт (все озброєння зняте) і отримав бортовий номер U762. 30 листопада 2004-го судно списали, а згодом продали приватній фірмі для використання як суховантажу.

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.