Рікардіньйо

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду клубу «Парана», в якій провів два сезони, взявши участь у 29 матчах чемпіонату.

Протягом сезону 1997/98 років захищав кольори французького «Бордо».

1998 року півзахисник повернувся до Бразилії, в «Корінтіанс», з яким за чотири роки завоював два титули чемпіона Бразилії і штату Сан-Паулу, Кубок Ріо-Сан-Паулу, Кубок Бразилії, а також став першим в історії переможцем Клубного чемпіонату світу ФІФА в 2000 році. Рікардіньо був одним з лідерів у своїй команді, поряд з Вампетою, Марселіньйо Каріокою, Фредді Рінконом, Еділсоном і Луїзао.

Після завоювання зі збірною Бразилії титулу чемпіона світу в 2002 році Рікардіньо прийняв рішення перейти в стан найлютіших суперників «Корінтіанса», «Сан-Паулу». Сума угоди склала 20,2 млн реалів (близько 7,8 млн євро), що стало рекордним показником в угодах між двома бразильськими клубами (згодом цей рекорд був побитий тільки трансфером Гансо з «Сантоса» в «Сан-Паулу»)[1]. Даний перехід викликав неоднозначну реакцію як у вболівальників «тімао», так і «триколірних». Рікардіньо не зміг добитися з «Сан-Паулу» таких же результатів, як і в «Корінтіансі», в 2004 році ненадовго з'їздив в англійський «Мідлсбро», а потім приєднався до своєї третьої команді з штату Сан-Паулу, «Сантуса».

У стані «риб» Рікардіньо знову став демонструвати високий рівень футболу і до кінця року навіть отримав капітанську пов'язку. Разом з «Сантусом» Рікардіньо виграв черговий титул чемпіона Бразилії, а також втретє в кар'єрі потрапив в символічну збірну чемпіонату. У 2006 році повернувся в «Корінтіанс», але в цей раз провів у команді лише півроку і по закінченні Кубка Лібертадорес був проданий в турецький «Бешикташ».

У Туреччині за два роки Рікардіньо виграв Кубок країни, після чого провів ще один сезон у чемпіонаті Катару за «Аль-Райян». Останнім великим клубом в ігровій кар'єрі Рікардіньо став «Атлетіко Мінейру», який, втім, у 2009—2011 роках мав проблеми з грою і фінансами.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Баїя», за який виступав протягом 2011—2012 років.

2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, здобувши того року титул чемпіона світу. Він зіграв на переможному турнірі в трьох матчах[2].

Наступного року був у заявці збірної на Кубку конфедерацій 2003 року у Франції, але бразильці несподівано не змогли вийти з групи.

У 2006 році півзахисник зіграв ще у двох матчах на чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині, але збірна Бразилії дійшла лише до ¼ фіналу[3].

Незабаром після «мундіалю» перестав викликатись до збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 21 матч, забивши 1 гол.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2012 року, очоливши тренерський штаб клубу «Парана».

В подальшому очолював команди клубів «Сеара» та «Аваї».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Санта-Круж», команду якого Рікардінью очолював як головний тренер у 2015 році.

• Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. (англ.)
• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)